Українська література — шкільні твори - 2020

Сюжет, фабула повісті «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко

Всі публікації щодо:
Забужко Оксана

Одним із найважливішим складників побудови художнього твору, його основним стрижнем вважається сюжет (з фр.- тема, предмет). Це той елемент структури твору, який сьогодні трактується як ланцюг подій, пов'язаних з долею головних персонажів чи одного персонажа, з розкриттям їх характерів у конкретних життєвих ситуаціях, у подоланні різноманітних перешкод, що з'являються на їхньому шляху до наміченої мети. Сюжет, таким чином, об'єднує всі компоненти художньої форми, є тим її складником, на основі якого тримається весь твір.

Сюжет як історична категорія тлумачився в різні часи неоднаково. Так, Леонардо да Вінчі, аналізуючи мистецькі твори своєї доби, трактував сюжет як вираження внутрішнього стану людини, тобто, у дусі загальних вимог гуманістичної ренесансної естетики.

Класицисти відзначали конструюючу роль сюжету в побудові твору, зокрема в показі стосунків між персонажами, не перевантажуючи сюжет численними подіями і персонажами, бо це збіднює тему твору.

А просвітитель Дені Дідро розумів під сюжетом запозичені з минулого певні "історії", які драматурги могли по різному розгортати у своїх п'єсах.

Письменники-реалісти XIX століття пов'язували сюжет з показом людини в умовах певного середовища — соціального, національного, історичного. Так М. Гоголь вважав, що в сюжеті мають відбитися характерні конфлікти доби. Для Бальзака сюжет був компонентом, що організовує художній матеріал.

Ще за часів Арістотеля при розгляді структури твору став вживатися термін фабула (лат. — переказ, оповідь) — подвійна основа твору, позбавлена конкретних художніх подробиць, стислий переказ їх у хронологічній послідовності. Саме цією категорією оперував Арістотель. Терміном сюжет він не користувався, вказуючи на дію твору в її безпосередньому сприйманні. Тому літературознавці пізніших часів стали твердити про тотожність термінів сюжет і фабула.

У XX столітті літературознавці вказали на внутрішню відмінність цих двох категорій. Вони твердили, що фабула — це хід подій, пов'язаних з життєвою долею головних персонажів, тобто їхня життєва історія, що подається в хронологічному порядку, тобто фабула — це те, що було насправді, а сюжет це те, про що дізнався читач із твору.

Отже, сюжетом повісті О.Забужко "Казка про калинову сопілку" є розповідь про давню українську трагедію роду.

Характерною особливістю епічного твору є його сюжетність. Існує багато поглядів, триває чимало дискусій про роль і місце сюжету у творі. Одні вважають сюжет складником композиції твору, а інші надають йому самодостатнього значення. Існувала так звана міфологічна школа в літературознавстві, представники якої (М.Мюллер, Ф. Буслаєв) вважали, що джерелом багатьох літературних творів у різних народів світу був фольклор, вони намагалися доводити пряму еволюцію творів від єдиного прасюжету.

Гадаю, що О.Забужко у побудові свого твору поділяє цю теорію і дотримується її. Повість "Казка про калинову сопілку" має багато своїх прапопередників. Це й античний біблійний сюжет про Авеля та Каїна і народні казки й балади про калинову сопілку, і вірш Ліни Костенко "Калинова сопілка", і літературна казка Б.Грінченка, Л.Шияна та інших.

А головне те, що письменниця, непомильно використовуючи літературні твори, фольклорні цитати, створила дивовижний твір про історію українського селянського побуту, про велику трагедію українського роду, про Добро і Зло.

З'ясування сутності сюжету як того компонента твору, що поєднує його форму і зміст в органічну цілісність, можна визначити як самі складники сюжету.

Повість невелика за розміром — 51 сторінка і складається з 30 невеликих частин, що тісно пов'язані за змістом. А композиція твору струнка, чітка, красива.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.