Українська література — шкільні твори - 2022

Антивоєнний пафос повісті І. Багряного «Огненне коло»

Всі публікації щодо:
Багряний Іван

І. Увічнення пам’яті загиблих українських патріотів. (Уперше повість «Огненне коло» з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві «Україна». Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок «Повість про трагедію під Бродами».)

II Історична основа повісті. (У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців «Галичина». Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди — Зборів. Діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної боротьби українців. За приблизними підрахунками під Бродами загинуло 4000 вояків із 7000, які брали участь у битві.)

1. Марш вояків сонячним Львовом. (Безвусі хлопці марширують містом, сповнені «жадобою небувалого подвигу» задля людей, які благословляють

їх, осипають квітами. Вони йдуть на схід, як на свято, а попереду — жорстока реальність.)

2. Знущання фашистів з українських селян. (Фашисти брутально відбирають коней у тутешніх селян, але українські хлопці в мундирах ворога захистити їх не можуть. З першими ж боями самі потребують порятунку, дедалі більше переконуються, що вони лише гарматне м’ясо, «унтермей- ші», які скоро усі будуть перебиті.)

3. Бій під Бродами — вражаюча картина суцільної вселюдської бійки. (Перед нами страшна гримаса війни, якої не хоче сприймати ні розум, ні серце, навіть якщо вона справедлива, визвольна.)

4. Зображення війни через психологічне сприймання її головним героєм повісті — Петром. (Петро — командир, сильна особистість, яка намагається витримати усі труднощі.)

5. Утілення в образі Романа ідеї національного визволення України. (Роман Пемх — «непереможний оптиміст і романтик». Смертельно поранений Роман стікає кров’ю, але вже своєю присутністю наснажує командира, помножує йому сили, нагадує про високу мету визволення.)

6. Роздуми Петра. (Відчуття самотності, огненного кола, що оточує людину в такому абсурдному світі, проходить через увесь твір. Довкола лише дим, морок, багно і рови. Цими густими фарбами автор ніби наперед визначає долю свого розчавленого героя — Петрові звідси не вибратися.)

7. Кільце оточення звужується. (Петро розуміє, що воякам уже не вирватися з цієї пастки, з цього котла смерті і всерйоз замислюється над тією ситуацією, у яку їх утягнено.)

8. Образ матері з дитям — найтремтливіша деталь в «Огненному колі». (Ворог усе знищує, стирає з лиця землі найнедоторканіше і найсвятіше — авіація бомбить санітарну підводу з пораненими, мішенню стає і церква, де знайшли притулок жінки, старі, діти. На розритій землі лежить горілиць скинута з постаменту сніжно-біла скульптура Божої Матері з дитям на руках, але і вона забризкана кров’ю: хтось під нею шукав порятунку. В цьому світі навіть Божа Матір потребує порятунку, так само як і розтрощений людиною світ.)

9. Зустріч Петра з «ворогом». (В останньому підбитому танкові, який ганявся за Петром, прагнучи його знищити, він побачив свою кохану. Ату, яка була вбита. «Так ось він, «ворог»! Ця красномовна символічна сцена наголошує на абсурдності цього воєнного часу. Ата й Петро опиняються по різні боки воєнної межі. Роз’єднані навіки в цьому світі, і поєднати в гармонійному примиренні їх може хіба що смерть. Але чи не задорога ціна саме такому єднанню людей?)

10. Вилізши з танка, Петро «утікав від того, від чого не можна втекти».

III. Символічні образи огненного кола. (Автор передав свої болючі роздуми про

те огненне коло, що оточило й знищило молодий український цвіт, коло,

у яке потрапив увесь народ, людська цивілізація. Це ще і коло навкруги людини, матері-землі.)

Варіант 1

Уперше повість "Огненне коло" з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві "Україна". Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок "Повість про трагедію під Бродами". У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців "Галичина". Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди-Зборів. Діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної боротьби українців. За приблизними підрахунками під Бродами загинуло 4000 вояків із 7000, які брали участь у битві. Безвусі хлопці марширують містом, сповнені "жадобою небувалого подвигу" задля людей, які благословляють їх, осипають квітами. Вони йдуть на схід, як на свято, а попереду — жорстока реальність.

Фашисти брутально відбирають коней у тутешніх селян, але українські хлопці в мундирах від ворога захистити їх не можуть. З першими ж боями самі потребують порятунку, дедалі більше переконуються, що вони лише гарматне м’ясо, "унтермейші", які скоро усі будуть перебиті. Бій під Бродами — вражаюча картина суцільної вселюдської бійки. Перед нами страшна гримаса війни, якої не хоче сприймати ні розум, ні серце, навіть якщо вона справедлива, визвольна. Петро — командир, сильна особистість, яка намагається витримати усі труднощі. Роман Пемх — "непереможний оптиміст і романтик". Смертельно поранений Роман стікає кров'ю, але вже своєю присутністю наснажує командира, помножує йому сили, нагадує про високу мету визволення. Відчуття самотності, огненного кола, що оточує людину в такому абсурдному світі, проходить через увесь твір. Довкола лише дим, морок, багно і рови. Цими густими фарбами автор ніби наперед визначає долю свого розчавленого героя — Петрові звідси не вибратися. Петро розуміє, що воякам уже не вирватися з цієї пастки, з цього котла смерті і всерйоз замислюється над тією ситуацією, у яку їх утягнено.

Образ матері з дитям — найтремтливіша деталь в "Огненному колі". Ворог усе знищує, стирає з лиця землі найнедоторканіше і найсвятіше — авіація бомбить санітарну підводу з пораненими, мішенню стає і церква, де знайшли притулок жінки, старі, діти. На розритій землі лежить горілиць скинута з постаменту сніжно-біла скульптура Божої Матері з дитям на руках, але і вона забризкана кров’ю: хтось під нею шукав порятунку. В цьому світі навіть Божа Матір потребує порятунку, так само як і розтрощений людиною світ. Автор передав свої болючі роздуми про те огненне коло, що оточило й знищило молодий український цвіт, у яке потрапив увесь народ, людська цивілізація. Це ще і коло навкруги людини, матері-землі.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.