Українська література - шкільні твори - 2026

Роздум про суть мистецтва в баладі І. Драча «Балада про соняшник»

Всі публікації щодо:
Драч Іван

Неординарним, цікавим виступає український поет Іван Драч. Він не схожий на інших, своїми новаторськими підходами до поезії, використанням широкомасштабних метафор. Його твір «Балада про соняшник» піднімає тему сутності мистецтва: чим воно є для нас, яким ми собі його уявляємо?

Опоетизований образ соняшника є уособленням людини, яка хоче пізнативсе довкола, розібратися у світовій сутності. Він бігає «наввипередки з вітром», намагаючись побороти стихію, «купається коло млина», «стріляє в горобців з рогатки», відчуваючи таким чином життєві прояви. Він, як митець, який перед початком своєї творчості випробовує свої здібності — всюди, скрізь.

І раптом побачив сонце,

Красиве засмагле сонце

В золотих переливах кучерів,

У червонійсорочці навипуск…

Дивовижно просто і фантастично представляє поет нам сонце. Метафоричний образ являє собою власне те, до чого тягнувся соняшник. Саме воно мчало вперед — на велосипеді — те, що для соняшника означало жити; те, що приводило його у «золоте німе захоплення»!

Соняшник — митець раптом здогадався, що це сонце — це його життєва необхідність, його сутність. Він просить покататися, такимчином, спробувати відчути задоволення від тимчасового захоплення якимось мистецьким покликом.

З незвичайним все зрозуміло: поет І. Драч, подаючи картину зустрічі соняшника із сонцем, підводить нас до розв’язки: «Поезія, сонце моє оранжове!»

І ми розуміємо, що сонце — це служитель поетичної музи, це самовідданий і вірний поет, який, відшукавши те вічне, життєве і необхідне, втілюється у дитя поезії-сонця звичайнісіньким соняшником.

І в цьому суть мистецтва: людина знаходить себе, знаходить своє самовираження на мистецькій ниві. І є ще багато інших, які знайдуть своє місце тут, серед нас, щоб стати соняшником навіки, навіки служити Сонцю мистецтва.