Українська література - шкільні твори - 2024

Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного «Диво»

Всі публікації щодо:
Загребельний Павло

Роман «Диво» Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії.

Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя — Сивоок — було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки цікавими та правдоподібними, що сприймаються читачем як чистісінька правда.

Сивоок має незвичайну долю. Ніхто не знає точно, звідкіля він взявся, хто його мати. Ця таємниця так і не буде розкрита в романі. Сивоок по праву може називатися дитям Космосу — наскільки неземний його талант.

Вихованням героя займався дідусь Родим, який створював гарні вироби з глини. Це були глечики, посуд, язичницькі божества. По-особливому ставився Сивоок до Ярила, бо вбачав схожість свого вихователя з цим божеством. Протягом життя герой збудує кілька неперевершених храмів та завжди пам’ятатиме глиняні образи діда Родима.

Доля героя досить драматична, адже тоді були непрості події у світі. В той час християнська віра вибудовувала собі шлях методом вогню та крові. Сивоок часто зіштовхувався зі складними обставинами: перебував якийсь час у рабстві, майже був осліплений на площі. Він став дивовижним будівничим храмів, але особисте життя не лагодилося. Кохав він не один раз, але всі жінки чомусь гинули. Можливо саме тому у його Оранти такі сумні очі, ніби сповнені світової печалі.

За своє життя герой встиг побудувати два прекрасні храми — Софію Київську та храм Духу. Сивоок мав непокірну вдачу. А разом з величезним талантом такий характер набував особливої величі. Самому князю Ярославу герой заявляє, що людина мистецтва — це не раб. Він не підкоряється ні церкві, ні боярам, а тільки тим людям, котрі своєю невтомною працею збагачують нашу землю.

Починаючи роботу над собором, герой мріє створити щось надзвичайне, справжнє диво, яке буде пробуджувати в людях духовність.

Князь Ярослав Мудрий згодом зробить цікавий висновок про великого будівничого: Сивоок схожий на свою землю. Таке глибоке порівняння говорить про те, що звичайний юнак з гущі народу стає справжнім речником цього народу.

Історичний роман «Диво» із задоволенням читають різні читачі, адже образ простого, але талановитого будівничого викликає щире захоплення.