Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Українська дівчина, що стала султаншею Османської імперії (за романом П. Загребельного «Роксолана»)
Всі публікації щодо:
Загребельний Павло
Павло Загребельний — видатний український письменник, працює у жанрі історичної прози. Його романи відзначаються історичною достовірністю, поетичністю та глибиною створених образів, психологізмом та епічною детальністю. Твори Загребельного мають велике значення для української літератури. Через них ми дізнаємось про цікаві факти з історії нашого народу, знайомимося з красивими душею історичними постатями, можемо почерпнути для себе багато корисного та повчального, оцінити деякі типові характери, які оточують нас і сьогодні, оцінити себе, свою вдачу та поведінку, багато чого навчитися.
Дуже цікавим є роман П. Загребельного «Роксолана». Він користується популярністю серед українських і світових читачів, за ним знімають фільми. Роман оповідає про реальну постать, яка значно вплинула на історію Османської імперії та України — Роксолану. Вона була першою жінкою в Османській імперії, яка досягла такого високого статусу — стала султаншею, за владою та впливовістю вона була фактично рівною самому султанові Сулейману Пишному. Але Роксолана не народилася у султанських покоях, вона досягла усього сама. Настя Лісовська — справжнє ім’я Роксолани — проста дівчина з українського села Рогатин. Вона була привабливою зовнішньо, проте головними її чеснотами були гострий розум, твердість духу та спрага до знань. На долю Насті випали тяжкі випробування, проте вони лише загартували її вдачу: вона стає сильною, по- справжньому сильною жінкою. Через ворожий полон Настя потрапляє на ринок рабів у Кафі, де потерпає від неволі та приниження, коли її продають, неначе річ. Зрештою, Роксолана потрапляє у гарем до султана Сулеймана Пишного. І в цьому становищі вона виявляє неабияку твердість духу: вона нікому не дає знати про свої страждання, про свою тугу за рідним краєм. Вона сміється та співає, жартує з усіма. Сміх, співи та жарти стають головними її ліками він апатії та суму. Вона переживає і це випробування. Султан помічає в ній не лише красу, а й силу, освіченість, розум. Спрага до знань допомагає Роксолані постійно розвиватися розумово та духовно: вона не розважається, як інші жінки в гаремі, а займається самоосвітою, бо бачить у книжках у книгарні султана справжню скарбницю мудрості, знань та цікавих відомостей. Вона вивчає іноземні мови, її гострий розум спрямовується не лише на книжки, а й на життя, що її оточує.
Вона здатна розуміти людей, їхні думки та почуття, бо хоч як не загартовувала доля вдачу Роксолани, втім її щире чуйне серце залишалося з нею.
Роксолана стає султаншею. Вона досягла цього сама, причому не тільки і не стільки красою зовнішньою, скільки красою душі, силою особистості, своїм розумом та рішучістю. Природно, що успіх Роксолани породжує багато ворогів, які заздрять їй, плетуть інтриги та розпускають плітки. Проте Роксолана не боїться цього, вона дивиться у вічі перепонам на своєму шляху та усім нечесним недоброзичливим людям, дивиться щиро та сміливо, бо вона не втратила своєї гідності, чистого сумління й щирого серця. Будучи султаншею, Роксолана намагається зробити щось для свого народу: вона виділяє кошти для побудови церкви у рідному Рогатині, будує мечеть та лікарню у Стамбулі. Проте вона не жадає влади чи слави, роблячи це лише з бажання допомогти людям. Роксолана здобуває повагу і серед турецького населення. Зараз у Стамбулі існує район, названий її ім’ям.
Я вважаю, що Роксолана гідна поваги та захоплення. У сучасному житті з’являється дедалі більше жінок, що мають високий соціальний статус. Така тенденція є, безумовно, правильною, було б дуже добре, якщо б усі вони були так само освіченими, чесними та сильними, якою була Роксолана. Хоча такої твердості характеру і водночас душевної щирості та чистоти можна побажати і багатьом чоловікам сучасності.
