Українська література - шкільні твори - 2026

Мальва — трагічний символ українського народу (за романом Р. Іванчука «Яничари»)

Оповідаючи про минуле, Іваничук поставив діагноз сучасному, виніс йому вирок: у романі сказано про яничарство, забуття свого національного кореня не тільки як страшне явище минулого, а й нинішнього. Письменник утілив своє бачення проблем в емоційновиразних художніх образах.

Власне, й називатися роман за авторськими намірами мав «Яничари», але така назва дуже налякала видавців. Вони застерігали Іваничука: багато хто впізнає в романі себе, потрібен нейтральніший заголовок. І тоді з’явився образ-символ.

Відпочиваючи в Коктебелі, Р. Іваничук разом з дружиною блукав степами й горами Криму, збираючи квіти для гербарію. Письменник чомусь уперто шукав квітку, дерево чи рослину, яка б дала назву його історичному роману, що вже просився на папір. Іноді здавалося — знайшов! Держидерево, колюче, загребуще — хіба поганий символ для татарського Криму чи турецької Порти? Ба ні, не про них основна його мова в майбутньому творі…

Аж одного разу він нахилився над голівкою звідкись добре знайомої жовтої квітки, пришпиленої коротеньким стебельцем до потрісканої кримської землі. «Що це за квітка?» — спитав Іваничук у дружини. Вона здивувалася, що він не може розпізнати цвіту наших мальв. «Але ж вони у нас високі, вищі за соняшники», — сказав письменник. «Видно, для них тут ґрунт не той», — відказала дружина. І в цю мить до Романа Іваничука прийшло: «Еврика! Мальви». Його історичний роман буде називатися «Мальви». Бо це трагічний символ українського народу — гожого вродою, статного, пишного на своїй землі і знищеного фізично й духовно на чужині, в бусурманській неволі.

Це був жорстокий заголовок, але й не менш жорстокою була доля України в те страшне десятиліття без гетьманства, «золотої волі» польської шляхти й українського з’яничарення 1638 — 1648 років.

Творів про трагедії минулого, в яких пояснюються явища сучасного, досліджується смертоносний вірус національного нігілізму, що спричиняє метастази бездуховності, в нас ще не було. Таким твором стали «Мальви», в яких наголошується, що людина, яка забуласвоє коріння, свій рід, стає духовним євнухом… З цього починається глибоко аморальна позиція пристосуванства і догідництва. І так було не тільки в часи минулі… Усім своїм викривальним пафосом роман звернений у нашу добу. Із назвою «Яничари», яка найперше народилася в автора, твір знову повернувся до нас. Отже, в нашому житті змінилося справді багато.