Українська література - шкільні твори - 2025

Мама, писанки, дитинство… (За віршем І. Калинця «Писанки»)

Всі публікації щодо:
Калинець Ігор

Короткий вірш Ігоря Калинця «Писанки» весь пронизаний сонцем, весною, передднем свята Великодня. В цей час матері в українських оселях розписують і фарбують яйця.

Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори.

З давніх-давен писанкарки черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи, зображуючи квіти, листя, рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя навколишнього світу:

То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці.

На писанках зображають також богиню Берегиню — символ життя і родючості. Ліричному героєві вірша писанки нагадують дитинство, родинний затишок. Він з ранніх літ бачив, як ненька створювала писанкові дива, розкладала їх по мисочках. І ті писанки, як маленькі яскраві сонечка, ввійшли в життя ліричного героя назавжди. Тож щоразу в переддень свята Великодня він подорожує у світ свого дитинства, у світ маминої любові:

І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні…

Котились писанками ізгори ясні сонця у мамині долоні.