Українська література - шкільні твори - 2022

Засоби комічного у п’єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван

Іван Карпенко-Карий остаточно утвердив жанр сатиричної комедії в українській літературі. Драматуріг використовував багато засобів комедійності. Та найвідчутнішими є гумор, іронія, сатира.

Читач сміється, коли Роман навмисно розриває рукав, щоб якусь хвилинку побути з Мотрею, або коли він, замість Мотрі, поцілував Гершка. Це доброзичливий, веселий, легкий сміх.

Ми співчуваємо Савці, коли він розповідає про те, як ходив на роздоріжжя кликати Гната безп’ятого. Зовсім інший характер сміху застосовує автор, коли описує сцену зустрічі Герасима з Невідомим. Смішно, що фабрику, яка випускає фальшиві гроші, називають «почтєнною фірмою». Смішно, що Невідомий приніс справжні гроші і ніякої небезпеки немає, але він навмисне підкреслює конспіративний характер зустрічі: таємничо озирається, виглядає у вікна. У світлі авторської іронії ми сприймаємо поведінку Герасима, який не може відрізнити фальшиві гроші від справжніх.

Викривальний характер сміху звучить у багатьох епізодах комедії «Сто тисяч». Роман з гумором розповідає/про весілля сестри. Читач його розповідь сприймає із присмаком гіркоти: подія, що мала бути радісною, святковою, перетворюється на огидну бійку між родичами. Через виразні деталі — «батькові два зуби вибили» і подібне — автор і викликає осуд того аморального принципу, який так безсовісно проповідує Герасим: обіцянка-цяцянка.

Особливої ваги у творі набувають і мовні характеристики. Так, Калитка бідкається, що наймити лінуються, ухиляються від роботи, «тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві». Смішними й абсурдними стають дорікання Герасима, що наймити не розуміють його інтересів, не співчувають, залишаються байдужими до його бажання «земельки прикупити».

Герасим Калитка прагне мати багато землі, заради цього не гребує нічим — ні шахрайством, ні здирством, ні лихварством. Духовно убогий, морально нікчемний, він проявляє деспотизм, зажерливість, скупість. Убогість духу так і не зробила калитку багатим.

У творі автор, ніби сміючись, а проте серйозно попереджає про небезпеку брудних грошей, які калічать душу, руйнують споконвічне уявлення про добро і зло, спотворюють моральні основи, від яких залежить здоров’я нації.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.