Українська література - шкільні твори - 2024

Григорій Квітка-Основ’яненко - яскравий представник українського сентименталізму

Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій

Григорій Квітка-Основ’яненко — новатор в українській прозі. Одним із його новаторств є те, що саме він започаткував новий стиль в українській літературі — сентименталізм.

Головною ознакою сентименталізму є надмірна чутливість. Автор ставить собі за мету розчулити читача, змушує його співчувати героям. Повість «Маруся» — це довершений зразок сентименталізму в українській літературі. Про це свідчить і система образів, і поведінка героїв, і мова твору. Значну роль відіграють пейзажі, вони змальовані автором надзвичайно майстерно, докладно і детально. Пейзажі передають почуття героїв, налаштовують читачів на відповідний настрій.

Мова сентиментальних творів дуже своєрідна. Так, у повісті «Маруся» вживається багато пестливих слів, спеціальних художніх тропів, що виконують головну функцію — якомога більше розчулити читача, показати переживання головних героїв, їхні емоції та мрії.

Особисто мені не дуже подобається сентименталізм. Дуже часто персонажі виглядають не зовсім реалістичними через їхню нездорову, надприродну чутливість. Наприклад, Маруся дивує мене своєю надмірною богобоязливістю, покірністю, вона навіть своє кохання вважає за гріх. Незважаючи на це, Маруся є одним із найбільш світлих, чистих, ідеальних образів української літератури. Вона символізує ідеальну українську дівчину. Це зрозуміло ще з перших сторінок, коли автор змальовує портрет Марусі.

Вплив сентименталізму позначився не тільки на повісті «Маруся», бо характерні елементи ми бачимо і у творах «Козир-дівка», «Сердешна Оксана» та інших. До сентименталізму зверталися також Марко Вовчок (оповідання «Орися», «Горпина»), І. Котляревський, Л. Боровиковський та інші наші видатні письменники української літератури. Але саме Квітка-Основ’яненко зробив надзвичайно важливий внесок у розвиток української літератури.