Українська література - шкільні твори - 2022

«Апокаліпсис нашого часу» за творчістю Юрія Клена

Всі публікації щодо:
Клен Юрій

Варіант 1

Юрій Клен — це творчий псевдонім Освальда Бургардта. Йому довелося жити і творити у буремні роки становлення молодої радянської держави. Не зважаючи на те, що він був представником надзвичайно мирної професії — вчителював у школі, але влітку 1920 року за звинуваченням у «буржуазному походженні» Ю. Клена заарештували. Довгий час його тримали по різних в’язницях, потім поет опинився у підвалі смертників, але йому вдалося врятуватися і вийти на волю.

Ю. Клен, як і сотні тисяч інших, ні в чому не винних людей, потрапив у жорна державного терору, який називали «революційною законністю». Поета багато допитували, неодноразово він був свідком нічних розстрілів. Про свої поневіряння під час ув’язнення Ю. Клен розповів у своїй поемі «Прокляті уроки». Коли читаєш цю поему, здається, що в ті часи світ немов збожеволів. Адже дві непримиренні частини суспільства, діти однієї країни, билися не на життя, а на смерть, гинули заради примарних ідей та сумнівних обіцянок «світлого майбутнього». Жорстоку політику геноциду у 20-х роках більшовикам допомагало проводити поняття «класовий ворог». Його забули не скоро, а в той час були розстріли, розстріли і ще раз розстріли:

«Який співець поему склав про холод,

Чи розповів, як то людей в наш вік

Крушив і чавив пролетарський молот?

Як і багато його сучасників, Ю. Клен пройшов складний шлях від зачарування революцією до повного в ній розчарування. Після революції пройшло зовсім небагато часу і поет зрозумів, що надії людей на краще майбутнє дуже скоро змінилися очікуванням смерті. Зрозумів він і те, що вже не міг бути осторонь від подій пореволюційної доби. Адже головна місія поета — розповісти майбутнім поколінням про сучасні йому події:

«Все в себе втяг і крутить вир,

Світ захлинається у муці.

І хтось гряде… нелюд, а звір

В багренім сяйві революцій».

Україні, виром революції втягнутій до складу Радянського Союзу, ще доведеться пережити багато нещасть, побачити репресії і голод, смерть рідних і близьких людей, а головне — втратити незалежність. Потім буде Велика Вітчизняна війна, відлига, та все це буде потім. А тоді талановитий український поет Ю. Клен змальовував жахливі картини «революції в окремо взятій країні».

Кажуть, що справжній поет повинен стояти між суспільством і вічністю. Саме так сталося і з Юрієм Кленом, з людиною, якій вдалося перемогти в собі ненависть до оточуючого світу і написати такі пронизливі слова:

«Не знаю, як прослався й де

Той шлях скорботний і веселий,

Яким нас осінь поведе

У затишну свою оселю».

Саме це і стало ліричним імпульсом у чистому вигляді. І ніякому апокаліпсису не перемогти вічного буяння життя і лірики.

Варіант 2

Завдяки тому, що Україна отримала незалежність, її літературна скарбниця поповнилася новими творами до цього часу невідомих нам авторів, серед яких і Юрій Клен — поет і справжній патріот рідної країни. Юрій Клен — це літературний псевдонім шкільного вчителя Освальда Бургардта. Він мав мирну професію, але у 1921 році його заарештували, адже за ті часи для арешту достатньо було найменшої підозри у діях проти влади. Його звинуватили у «буржуазному походженні», довго тримали у в’язниці, навіть у камері смертників. Юрія Клена неодноразово допитували, йому довелося бути свідком нічних розстрілів. Але, попри все, поетові пощастило врятуватися.

У своїх поетичних творах «Сьогодні вмру за тебе», «Кінець. Нема надій, прокляття шлю катам, мій народе» та багатьох інших Ю. Клен пригадував свою катівню, написи на мурах, які робили смертники. Він бачив, що світ наче збожеволів, дві непримиримі частини одного народу билися на смерть за сумнівні ідеї, гинули і гинули люди.

«Який співець поему склав про холод,

Чи розповів, як то людей в наш вік

Крушив і чавив пролетарський молот?

В скількох кровях купаючи той герб,

Жнива справляв на людській ниві серп?»

Як і багато інших українських митців пореволюційної доби, Ю. Клен пройшов шляхом зачарування, протверезіння і розчарування в революційних ідеях. Поет зрозумів, що те пекло, в якому опинилися народи колишньої Російської імперії, ніяк не може стати відправною крапкою збудування нового, щасливого життя. Ю. Клен усвідомив, що від болючих питань пореволюційної доби він, як поет, не міг залишатися осторонь, адже головна місія митця: передати свої знання і спостереження майбутнім поколінням.

«Все в себе втяг і крутить вир,

Світ захлинається у муці.

І хтось гряде… нелюд, а звір

В багренім сяйві революцій».

Та невже темою поетичних творів Ю. Клена був лише пореволюційний апокаліпсис громадянської війни і терору, невже він нічим не врівноважував свої трагічні твори? Ні, він дарував людям надію, сіяв добре та вічне, адже перу поета належить і довершена та досконала інтимна лірика.

«Рясніє овочами сад,

І ти уславиш щастя миті,

І не захочеться назад

До дальніх весен і блакиті».

Справжній митець завжди посідає місце між життям та вічністю. Так сталося і з Ю. Кленом, якому вдалося перемогти в собі почуття ненависті і написати багато пронизливих та щирих поетичних рядків.

«Не знаю, як прослався й де

Той шлях скорботний і веселий,

Яким нас осінь поведе

У затишну свою оселю».



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.