Українська література — шкільні твори - 2023

Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай. (Володимир Сосюра)

Любить свій край — це для народу жити,

Боротися за юне, за нове.

Любить свій край — це значить все любити,

У чім його святе ім’я живе.

Володимир Сосюра

Нічого немає у світі ріднішого за матір і Батьківщину. Де б ми не були, куди б не закинула нас доля, завжди пам’ятаємо рідну батьківську землю, стежину до школи, спів солов’я у вечірню пору. Все це — наша маленька батьківщина, із любові до неї починається любов до України.

Кожний з нас гордий за свій край, за свій героїчний народ.

Володимир Сосюра належить до тієї когорти майстрів художнього слова, які весь свій талант віддають Батьківщині. Як і його великі попередники Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Сосюра присвятив своє палке слово, щире серце, усе своє життя служінню рідній Україні. Багато перетерпів поет за свою любов до неї, був звинувачений у націоналізмі, мучився, страждав, але не каявся. Україна завжди жила в його серці, боліла у кожному слові, ним написаному.

Заглиблюючись у поезію Володимира Сосюри, всім серцем відчуваємо тривогу автора за долю рідної землі, полум’яну любов до неї. Найкоштовніша перлина патріотичної лірики митця — поезія «Любіть Україну». Це пристрасний заклик до діяльної синівської любові, яка повинна збагатити рідний край, примножити його славу.

Поет знаходить прості й водночас схвильовані, піднесені слова, щоб аргументувати свій заклик. Україна — це світ, який щодня, щогодини оточує людину: сонце, вітер, трави, води. Людина не може існувати без них, тому її любов до навколишнього світу така ж органічна, як і любов до Вітчизни. Україна — це вишневі садки, верби над ставом, це гудки заводів, хвилі Дніпра, це те вічне і нетлінне, що прийшло до нас крізь віки. Сосюра підкреслює незнищенність, нездоланність духу українського народу:

Як та купина, що горить — не згора,

Живе у стежках, у дібровах.

А яка щирість звучить у словах поета, адресованих молодому поколінню! Навіть кохання не заслуговує та молода людина, яка не любить рідного краю. Автор звертається до всіх і до кожного зокрема бути вірним у своїй любові:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну.

Сосюра правий: не можна полюбити щось чуже, коли в серці немає любові до свого, рідного.

«Любіть Україну» сприймається як щирий гімн любові і вірності рідній землі, що є основою нашого життя:

Всім серцем любіть Україну свою, —

І вічні ми будемо з нею, — проголошує поет.

Так, вічні, як вічні земля і небо, слово і життя. Поки житимуть українці, — доти житиме і Україна.

Серце митця переповнене почуттям гордості за свою Батьківщину:

За сьогодні, і за вчора,

І за труд її, за спів,

Я люблю її простори,

І дочок її, й синів.

(«Руку другові я тисну...»)

Рідна земля давала поету силу й наснагу, натхнення до творчості, бо «... творить тільки той, хто Батьківщину любить»:

О краю мій, моя блакить,

Тебе душа моя вітає,

Що в пісню вилилась в цю мить.

(«Я так тебе люблю, мій краю...»)

Патріотичні вірші Володимира Сосюри закликають нас любити рідну землю, берегти її мову, працювати для блага Вітчизни.

Зараз, коли наша молода незалежна держава піднялась з колін і впевнено крокує у майбутнє, нам потрібно прикладати всіх зусиль для її розквіту, щоб возвеличити свою Україну перед світом, щоб забуяла вона нев’янучою квіткою серед розвинутих країн. А тому нам необхідно взяти близько до серця поетові заповітні слова: «Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай!