Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література — шкільні твори - 2025
Образ Богдана Хмельницького в українській народній творчості і літературі
Всі публікації щодо:
Загребельний Павло
Костенко Ліна
Шевченко Тарас
Велич людини і пам’ять про неї визначаються її ділами, тому до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів входить гетьман України Богдан Хмельницький. Хмельницький — наш національний герой, що силою своєї індивідуальності і розуму вивів Україну на світову арену, виборов її державність. Йому завдячуємо відродженням почуття національної гордості, формуванням української нації. Легендарний воїн і патріот, мудрий політик і державний діяч, Хмельницький запалив всіх українців однією думкою і повів до однієї великої мети — скинути гніт польської шляхти і утворити українську державу. Безсмертне ім’я великого гетьмана невіддільне від українського народу, бо він виражав його думи і сподівання, його святе прагнення до волі. Український народ породив і висунув гетьмана для справи свого визволення, а той обезсмертив цей народ у віках.
Образ Хмельницького увічнено українським народом в невмирущих народних думах і піснях. В них гетьман постає як ватажок національно-визвольної війни народу проти польської шляхти, як палкий патріот рідного краю. Пісні відбивають основні козацькі бої: під Жовтими Водами, під Корсунем, під Берестечком. У пісні «Чи не той то хміль» оспівана перша перемога Хмельницького над польсько-шляхетським військом під Жовтими Водами. - Гетьман тут виступає як втілення патріотизму народу, його сили і відваги, радості від здобутої перемоги:
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, —
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Слава Богдану звучить у піснях «Повіяли вітри все буйні», «Розлилися круті бережечки». Пісня «Розлилися круті бережечки» найкраще відбиває прагнення українців бачити свою батьківщину незалежною. Гетьман відчув свою силу в єдності і мужності народу. Рефрен «А ми тую славну Україну, гей, та розвеселимо» сповнений вірою і надією у духовне відродження України.
Мудрість Хмельницького, його військовий талант прославляє дума «Із низу Дніпра тихий вітер віє...», а в думі «Зажурилась Хмельницького голова сідая» він зображений як державний муж, що весь перебуває в турботах про Україну, її подальшу долю.
Перші художні твори про національно-визвольну війну 1648-1654 років та діяльність Хмельницького з’явились ще з другій половині XVII століття. В історичних віршах та козацьких літописах, зокрема Григорія Грабянки, гетьман постає перед нами сильним непереможним воїном;
Висипався Хміль з міха,
Наробив ляхам лиха,
Показав їм розуми,
Повернув дідчі думи!
Богдан Хмельницький як визначна історична постать привертав увагу Тараса Шевченка. Великий Кобзар не присвятив Хмельницькому окремого твору, але неодноразово згадував його ім’я у зв’язку з іншими подіями. Шевченко високо цінував Хмельницького, називав його благородним, геніальним бунтарем, але різко засуджував його угоду з російським царизмом. У вірші «Розрита могила» поет гірко докоряє Хмельницькому за його недалекоглядну політику, бо вона вилилась у тяжкі страждання України.
О Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну...
Той же осуд діяльності Хмельницького спостерігаємо у вірші «Стоїть в селі Суботові», поемі «Великий льох». Шевченко розуміє, що гетьман хотів добра своїй країні, та гнівно картає його за те, що повірив москалям і занапастив «вбогу сироту Украйну».
Таким же епізодичним персонажем виступає Хмельницький у романі Куліша ‘Чорна рада», але трактування його образу тут зовсім інше: це виключно позитивний герой, видатний народшій вождь.
Подіям Хмельниччини і постаті самого Богдана присвячена трилогія М. Старицького «Перед бурей», «Буря», «У пристани», драма «Богдан Хмельницький». Найбільшу історичну заслугу Хмельницького письменник вбачав у тому, що гетьман зрозумів прагнення свого народу і у відповідний час повів його за собою проти шляхти. На відміну від Шевченка, Старицький вважає
Богдана мудрим політиком і дипломатом, який знайшов для України єдино правильний для неї шлях в об’єднанні з Москвою.
Епізодичним є образ гетьмана у романі Ліни Костенко «Маруся Чурай». Зі сторінок роману він постає не лише як державний діяч, вождь надії, але й глибоко порядна, чуйна і розсудлива людина. Хмельницький забороняє суддям самочинно вершити долі громадян. Серед стількох смертей для нього важить і одне життя, тим більше, якщо це життя дочки легендарного Гордія Чурая, талановитої піснярки. Великий цінитель народних дум і пісень, він усвідомлює потрійність народних поезій, бо саме в них відтворюється трагічна і велична історія України.
Роман Павла Загребельного «Я, Богдан» продовжує художнє осмислення особистості Хмельницького, його місця в українській та світовій історії. Роман написаний у вигляді сповіді гетьмана перед смертю, коли він оглядає в думах пройдений шлях, оцінює свої діла. Образ Хмельницького тут складний і багатогранний. Загребельний із захопленням говорить про його гострий розум, високу культуру, освіченість, відданість своєму народу. Під Жовтими Водами Богдан усвідомив, що він голос народу , коли йому здалось, що за одну ніч народилась українська нація. Він вважає свій народ волелюбним, мужнім, винахідливим, таким, який достойний мати свою власну державу і вийти на світову арену.
У сповіді Богдан признається, що не тільки закликав він на битви, «ходила вона по головах винних і невинних». Він складав тимчасові угоди з шляхтою, а від цього страждав український народ, даючи селянам волю, забирав у них хліб. Але підписання Переяславської угоди з Москвою Загребельний устами Хмельницького повністю схвалює, бо, на думку гетьмана, це був правильний і єдино можливий вибір історичної долі України.
Хмельницький у романі «Я, Богдан» показаний як людина з усіма властивими їй пристрастями. Загребельний відкрив історію останнього кохання Богдана. Як і у всьому, він великий і в своєму почутті.
З творів народної поезії і красного письменства перед нами постає сильна і вольова особистість, безмежно віддана Україні, справі національного визволення її народу. Це мудрий державний діяч, святе ім’я нашої історії.
