Українська література - шкільні твори - 2024
Проблема сім’ї у драмі Олексія Коломійця «Дикий Ангел»
Всі публікації щодо:
Коломієць Олексій
Проста робітнича сім’я Ангелів живе в добротному, збудованому своїми руками будинку. Усі тут «скажені» до роботи, а щодо батька, то ніхто не бачив, щоб він відпочивав. Ангели бережуть копійку, намагаючись жити економно, але не бідно. Людина виховується в праці — такий непорушний селянський закон Ангела. Очевидно, тому серед його дітей немає ледарів. їх не лякають майбутні життєві труднощі. Крячкового сина, який після закінчення десятирічки два роки ніде не працює, Ангел називає «злодієм» і обґрунтовує це так: «Не працює, а їсть — значить, злодій. Не заробив, а тринькає — злодій». Відповідаючи Крячкові-батькові на запитання, як же треба було вчити сина, щоб він став хорошою людиною, Пла-тон Микитович переконливо твердить: «Трудом!»
У п’єсі зачіпається й інша актуальна сьогодні проблема — ранніх шлюбів. Досить часто молоді люди квапляться одружуватися, незважаючи на те що свого. місця в суспільстві вони ще не знайшли і перебувають на утриманні батьків. Здебільшого така сім’я, не витримавши перших матеріальних випробувань, розпадається. «Закінчиш інститут, попрацюєш, щоб у гаманці завелося, а тоді й женися. Інакше як жити?» — наставляє батько найменшого сина-студента. А коли той, усупереч волі батьків, одружився з ученицею медичної школи, Платон Микитович виганяє їх з дому, відмовляє в допомозі. Звичайно, він розуміє, що чинить жорстоко, в душі переживає, але не поступається своїми принципами. Щоправда, Ангел знав, що Павлик вистоїть, бо це його син. І він не помилився. Павлик навчання в інституті не покинув, протягом літніх канікул разом з молодою дружиною працював на Півночі. «Поїхав і не шкодую…» — хвалиться Павлик батькові, і в його душі немає образи на батька.
Деспотом Ангела назвати не можна Дізнавшись про зв’язок Федора із заміжньою жінкою — лікаркою Клавою, він не робить поспішних рішень. Платон Микитович допомагає Федорові й Клаві розібратися в почуттях та намірах. І Клава, покинувши чоловіка-п’яницю, переходить жити до Ангелів.
Антиподом Ангела виступає в п’єсі Крячко. Разом з Платоном вони воювали, працювали на одному заводі, але однодумцями не стали. У Крячка свій погляд на життя. Він вважає Ангела відсталою людиною: «Робиш, заробиш, приробляєш, надурочні, преміальні… Такі, як ти, Платоне, оббирають державу, як липку». Крячко-старший усю відповідальність за виховання дітей покладає на школу та міліцію. Цікаві міркування Ліди про місце і роль жінки в сім’ї. Декого вона переконує, що жінка повинна мати тільки домашні обов’язки. Правда, не завжди чоловіки можуть матеріально забезпечувати сім’ю, і не кожна жінка погодиться обмежити свої інтереси родинними турботами. Інші міркують так: тільки участь у суспільному виробництві, громадські обов’язки дають відчуття повноти життя, рівності прав жінок і чоловіків. Високий заробіток. у чоловіка чи низький — жінка повинна працювати, інакше вона не буде щасливою, А роботу жінки на виробництві треба спеціально регламентувати з урахуванням її обов’язків у сім’ї. Твір навчає боротися за міцну сім’ю.