Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Духовна велич українця в «Енеїді» Котляревського
Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Травестійно-бурлескна поема «Енеїда» Котляревського демонструє нам широку картину української дійсності 17 століття. У авторському голосі звучить гордість за свій народ, його мужність та сміливість.
«Енеїда» Котляревського з’явилася у складний історичний період розвитку України, зокрема в той час, коли почалося розформування слобідських полків, а також в період після зруйнування Катериною Запорозької Січі. Це важкий час для української держави, коли поняття свобода та воля стали дуже цінними та важливими.
Тема про пригоди Енея була запозичена у Вергілія, автор же переодягає античних героїв в український одяг. Твір пройнятий національним духом та колоритом. Сюжет будується на розповіді про події з життя Енея та троянців, які перебувають в мандрах та згодом засновують нове царство. Отже, з перших же рядків автор долучає нас до прекрасного світу українського життя та національного колориту.
Автор прагне актуалізувати патріотичні почуття, показати українців в умовах боротьби за рідну землю. Троянська громада обирає своїм поводирем ватажка Енея, який має на меті допомогти троянцям об’єднати свої зусилля для досягнення спільної мети. Автор постійно проводить паралелі між троянцями та вірними козаками, відважними воїнами.
Серед троянців виділяються образи Евріала та Низа, ними керують патріотичні почуття, вони готові на все, вони роблять героїчні вчинки. І коли Низ починає відговорювати Евріала від цього, згадуючи про бідну матір, для якої той має жити, він говорить, що для нього спільна справа дуже важлива. Вчинками героїв керує громадянський обов’язок, а не особисті інтереси, що заслуговує на повагу. Намагання проникнути у чужий табір — вияв неабиякої сміливості, ненависті до ворога, палкої любові до рідної землі.
Автор актуалізує доблесть та відвагу, разом з тим обоє персонажів — вірні друзі, тому разом вони досягають мети. Їхні основні риси: козацька доблесть, відвага, любов до спільної справи. Незважаючи на гулянки та випивку, троянці прагнуть проявляти найкращі лицарські чесноти, що заслуговує на найвищу похвалу. Автор показує не тільки позитивні, але негативні прояви суспільного життя, показуючи, що не все ідеально в цьому світі. Персонажі твору вимальовуються як реальні конкретні особи зі своїми почуттями та переживаннями, образами та скаргами, кожен із них має своє неповторне обличчя.
Важливе місце займає опис війни троянців з рутульцями, їхні успіхи та невдачі, Котляревський постійно порівнює їх та проводить паралелі. Особливу увагу приділено Енею, показано його сміливість, силу та могутність в бою.
Отже, у образах сміливих та відважних троянців письменник зображує справжніх українців-героїв, які ставлять спільні інтереси вище за власні. Важливе значення має поняття лицарської честі воїна. Автор оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму, самовідданості. Козацькому роду нема переводу — ось така основна думка твору, якому тема духовного звеличення українця звучить дуже яскраво та колоритно.
