Українська література - шкільні твори - 2023

Історія створення та джерела поеми Котляревського «Енеїда»

Розглянемо особливості створення поеми великого українського письменника, засновника української літературної мови Івана Котляревського. Його «Енеїда» вперше була надрукована в 1798 році, четверта частина з’явилася в 1809 році, пята — в 1822 році, робота над твором остаточно була завершена в 1825-26 році. Уперше повністю видано поему в 1842 році. Отже, праця над розділами була дещо віддаленою в часі.

Для розуміння твору дуже важливо знати історію створення поеми, відзначати основні дати та визначити основні етапи написання. Це дуже важливо для ідейної концепції. У 1798 році видання було здійснено з ініціативи Максима Пурпури, який належав до прихильників української культури, мови.

Друге видання було здійснено в Санкт-Петербурзі на основі попереднього, фінансова підтримка від Семена Кочубея. На окремій сторінці було зазначено, що всі ці публікації були видані без згоди автора. До видання увійшов словник, в якому було приблизно 153 слова.

1821 року Котляревський завершив написання п’ятої частини, а в 1872 році завершив шосту. До видання увійшов також словник, який містив 1547 слів. Згодом О. Волохін видає «Енеїду» повністю, з першої по шосту частини, в 1842 році. Це символізувало те, що робота над твором завершена, а сама поема готова до сприйняття читачем. Автрор

Поема стала дуже важливою подією для культурного життя України, оскільки саме вона стала першою друкованою книгою, написаною живою розмовною мовою. Це потужне джерело для українців не тільки того часу, але й на сьогодні. Поема не втрачає актуальності та своєрідності і до сьогодні, оскільки розповідається про життя народу.

Для написання твору автор використав багато різних матеріалів, зокрема основним джерелом інформації була сама дійсність, з якої черпав основну інформацію, суспільно-політичне життя, реальні конкретні факти та події. Досвід античної традиції полягає у тому, що письменник адаптував Вергілієву поему до українських реалій, переодягнувши їх в український одяг. Цікавим з цього погляду вірші мандрівних дяків, різдвяного та великоднього циклу, потужним джерелом твору є різні жанри усної народної творчості.

Вплив на поему мала і бурлескно-сатирична традиція 18 століття, матеріали з життя українських козаків, старшини, селянства та ін. були дуже важливим етнографічним та фольклорним надбанням і відображені в творі. Жартівливі ліричні пісні використовуються як джерело для створення поеми, зокрема для надання твору та окремим епізодам комічного та сатиричного ефекту.

Отже, Іван Котляревський у своїй поемі прагне показати, наскільки важливим для нього є українська культура, традиції, а особлива жива народна мова та література. Варто відзначити те, що автор висвітлює у творі не тільки український національний колорит, але й визнає важливість історії у створенні твору.

Варто сказати, що роки плідної праці Котляревського все-таки увінчалися успіхом, тому «Енеїда» стала такою популярною в Україні та світі.