Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Спорідненість образів Петра і Наталки (за п’єсою Котляревського «Наталка Полтавка»)
Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Наталка і Петро — закохані із п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Говорять, що протилежності притягуються, але ці парубок та дівчина споріднені за характерами, поглядами на життя, щастя.
І Наталка, і Петро працьовиті. Петро — сирота, тому у нього немає майна. Статків він намагається нажити чесною працею. Парубок бурлакує, заощаджуючи кожну копійку. Петро розуміє, що йому треба хоч трохи грошей, щоб створити власну родину. Стара Терпелиха так говорить про парубка: «…він не ледар, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна».
Наталка ж невтомно працює, забезпечуючи і себе, і матір. Виборний називає дівчину рукодільницею. Парубок і дівчина впевнені, що на життя треба заробляти чесною працею.
Наталка і Петро добрі. Здається вони не здатні на погані вчинки, не вміють ображати інших. Наталка якось говорить про те, як вони живуть з матір’ю: «…Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне». Такі умови не зробили дівчину жорстокою чи непривітною. З іншими вона розмовляє ввічливо, доброзичливо. Навіть з возним Тетерваковським, який хоче отримати її як власність.
Петро кілька років прожив серед бурлак, можна тільки уявити, в яких умовах він був. Проте парубок не загубив своє добре серце, чуйність. Коли він почув, що Наталка засватана, то не розсердився на неї, він лише відчув, як біль розриває його душу.
Наталка і Петро поважають старших, шанують батьків. Петра виховав Терпило — батько Наталки. Парубок покохав Полтавку, але не наважився просити її руки у Терпила. Він вирішив, що спочатку треба заробити грошей, а потім, «наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки».
Коли ж Петро повернувся, Терпило вже помер. Петро дізнався, що це Терпелиха змусила дочку віддати серце возному, але не сказав жінці ні слова докору. Парубок розумів, що це бідність підштовхнула жінку до такого кроку.
Наталка довго опиралась материним умовлянням вийти заміж, але коли побачила, що старій Терпелисі несила жити в бідності, погодилася дати згоду тому женихові, який сподобається матері. Про повагу Наталки до неньки свідчить не тільки цей вчинок, а й відгуки інших дійових осіб. Наприклад, виборний говорить про дівчину: «як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе».
Споріднює образи Наталки і Петра й те, що вони вірять у чисте кохання, вірять одне одному навіть у розлуці. Наталка до останнього вірить, що коханий повернеться, Петро ж розшукує свою милу. Закохані мають однакові погляди на щастя. Вони впевнені, що воно в подружньому, тихому житті. Наталка і Петро не уявляють, як можна жити з тим, кого не кохаєш. Ось чому дівчина говорить, що краще померти. Петро ж відчуваючи, що втрачає Наталку, говорить: «Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду».
Отже, Наталка і Петро із п’єси Івана Петровича Котляревського «Наталка Полтавка» — споріднені душі. Дівчина та парубок мають багато спільних рис характеру. Здається, цю пару поєднав сам Бог.
