Українська література - шкільні твори - 2024

Життєва позиція Петра (за п’єсою Котляревського «Наталка Полтавка»)

Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

Петро — головна дійова особа п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». У першій частині твору він майже не задіяний, але згадки про нього знаходимо у діалогах інших дійових осіб.

Петро був сиротою. Старий Терпило, батько Наталки, колись прийняв його за годованця. Хлопця виховали доброю, роботящою людиною. Він був на три-чотири роки старший від дочки Терпила. Зростаючи вкупі, Наталка і Петро полюбили одне одного.

Петрові не судилося легко створити сім’ю з коханою через бідність. Парубок не звик жити за чиїсь гроші, тому йому довелось мандрувати у пошуках заробітків. Отже, один з однин із життєвих принців Петра — «чесна праця». За роки бурлакування парубок і у моря, був і на Дону, заходив і в Харків…». Невтомні мандри свідчать про цілеспрямованість Петра, його бажання жити у достатку. Ми розуміємо, що гроші він заробляє, щоб створити свою сім’ю: «наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки…». Щастя, на думку парубка, полягає у тому, щоб жити з коханою у тиші, злагоді та добробуті.

Петро дбав не лише про матеріальне збагачення, а й про духовне. В Харкові він відвідував театральні вистави. Театр для нього був не лише видовищем, а й явищем, яке вчить людей придивлятися до життя, робити певні висновки. Парубок дає оцінку театральним дійствам, причому оцінює їх грамотно, правильно. Все це свідчить, що для Петра важливо бути освіченою людиною. Світогляд Петра значно ширший, ніж світогляд возного. І. Котляревський на прикладі Петра показує, що між поняттями «бідний» та «неосвічений» не можна ставити «дорівнює».

Бурлацьке життя не загартувало Петра, не зробило його серце жорстоким. Навпаки, парубок вражає нас чутливістю, м’яким характером, іноді нерішучістю. Ці особливості характеру легко пояснити: парубок постійно відчував психологічну залежність від тих, хто вище нього за соціальним статусом, бо був бурлакою-сиротою.

Нерішучість, невпевненість деякою мірою визначили життєву позицію Петра. Парубок не вміє вперто боротися за своє щастя. Дізнавшись про те, що Наталку вже засватали, він був готовий відмовитися від коханої. Не погубити ці почуття допоміг Микола, який не звик коритися обставинам, тим паче, якщо їх можна змінити.

Петро впевнений, що не можна порушувати «узаконений порядок», виступати проти волі старших, або вищих за соціальним статусом. Ось чому він не захищає своє кохання до Наталки перед Терпелихою. Але не тільки нерішучість є причиною такої поведінки. Петро — співчутлива людина, він розуміє, що Терпелиха, просто, прагне вибитися з бідності. Петро готовий пожертвувати своїм щастям ради щастя дорогих його серцю людей. Парубок прагне зберегти свою гідність і гідність Наталки, тому й спочатку не наважується втручатися в сімейні справи Терпилів.

Отже, Петро із п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» керується законами честі і благородства. Для нього важливе значення мають встановлені народом норми моралі. Парубок бажає бути освіченим, а також мати свою родину.