Українська література - шкільні твори - 2024

Значення образу Тетерваковського у п’єсі Котляревського «Наталка Полтавка»

Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

Тетерваковский — одна з найпомітніших дійових осіб п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». В цьому образі драматург втілив тип дрібного чиновника періоду кріпосництва. Яке ж значення Тетерваковського у творі?

Тетерваковський дворянського походження, займає посаду возного — чиновника, який відвозив документи до повітових судів, а також займався продажем майна селян-боржників. Посада давала можливість Тетерваковському тягнути з селян останню копійку. Він багатів на горі простих людей. Отже, в образі возного І. Котляревський показав типові риси чиновників-хабарників. Микола так охарактеризував возного: «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!»

В образі Тетерваковського автор п’єси відобразив також типовий світогляд тих, чия вдача формувалася в чиновницькому середовищі. Чоловік впевнений, що суспільство ділиться на панівні версти і тих, хто змушений коритися. Перші — багаті, другі — бідні. Весь світ, на думку Тетерваковського, побудований на брехні. Але возний не засуджує такий лад, не обурюється ним, навпаки, намагається довести, що хабарництво — законне явище. Свою точку зору чоловік висловлює у пісні «Всякому городу нрав і права…».

На прикладі образу Тетерваковського І. Котляревський показує, наскільки знахабніли чиновники. Возний не приховує, що й сам нечистий на руку. Його засмучують заходи уряду, спрямовані проти хабарників. Тетерваковский скаржиться своєму товаришеві виборному, що «трудно становиться жить на світі». Так, І. Котляревский викриває чиновницьке середовище, показуючи його зсередини.

На прикладі возного драматург також піднімає проблему освіченості. Тетерваковський хоче здаватися розумним, тому щедро сипле книжною лексикою. Насправді його освіченість — лише оманлива оболонка. Коли поспостерігати за чоловіком, розуміємо, що він обмежений неук. Тетерваковський співає низькопробні пісні. Його примітивність виявляється і в поглядах на театр. Возний впевнений, вистави були б варті грошей, якби на сцені «справді вбивались».

Проблема відмежування чиновників від простого народу також знаходить місце в п’єсі «Наталка Полтавка». Тетерваковський за будь-якої нагоди намагається підкреслити свою вищість. Доказом цього є його мова, яка селянам видається чудернацькою, химерною. Возний вживає багато канцеляризмів і церковнослов’янізмів. Не обходиться чоловік без них навіть тоді, коли говорить з Наталкою.

На прикладі возного І. Котляревський також доводить, що кохання не можна купити. Терваковський — вигідна пара з погляду матеріальної складової. Проте кохати по-справжньому він не вміє. Чоловік хоче володіти Наталкою, отримати її душу «во вічної потомственноє владініє… з правом… розпоряжать». Коли ж він отримує відмову, погрожує Наталці судом. Людина, яка кохає когось, так вчиняти не буде.

В фіналі п’єси «Наталка Полтавка» виявляється, що возний таки здатен на благородний вчинок. Він відмовляється від Наталки, дає дівчині можливість бути щасливою з Петром.

Отже на прикладі возного І. Котляревський піднімає низку проблем, а також викриває вади чиновницького середовища його часу.