Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Щастя в розумінні героїв твору «Наталка Полтавка» Івана Котляревського
Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Варіант 1
П’єса «Наталка Полтавка» є важливим твором в українській літературі. В ній є багато особливостей, зокрема, велика кількість використаних пісень, детальність опису головних героїв, їх почуттів і душевних переживань. Всього в п’єсі представлено шість основних дійових осіб — Наталка, її мати Горпина Терпелиха, коханиф Петро, далекий родич Микола, нелюбимий наречений Тетерваковський і сільський виборний Макогоненко.
Головна героїня п’єси Наталка в якості щастя розглядала виключно любов. Вона дуже сильно любила Петра ще до того, як він залишив її в пошуках роботи. Почуття її зберігалося протягом усього часу його відсутності. Так склалося, що після розставання її доля і доля її матері сильно змінилася, глава їх сімейства, батько, пропив всі гроші, і вони були змушені перебратися жити в село. Але це не змінило Наталку, вона все ще хотіла бути зі своїми коханим Петром, навіть враховуючи ту складну матеріальну ситуацію, яка склалася в їх сім’ї. Всі матеріальні проблеми можна було б вирішити, якби вона вийшла заміж за Тетерваковського, але вона на бажала цього.
Не можна сказати, що мати Наталки Горпина Терпелиха зовсім вже не розуміла того, що щастя дійсно в коханні. Думається, що воно дотримувалася подібної думки, але, крім цих романтичних і чуттєвих поглядів на життя, вона також мала і солідний життєвий досвід, який говорив їй про те, що дівчина може стати щасливою з плином часу разом із чоловіком, якого вона не любить. Таку долю вона вважала прийнятною і для своєї дочки, а тому наполягала на її подружжі з Тетерваковським.
Немає жодних сумнівів у тому, що і для улюбленого Наталкою Петра щастя полягало в любові. Але, як це часто відбувається у чоловіків, він думав, що просто так воно щастя не є можливим, необхідно чогось досягти в житті, тому він залишив Наталку і відправився на заробітки, щоб бути як мінімум не бідніше, ніж її батько. Через це він мало не втратив її, але все ж встиг в останній момент повернутися і побічно перешкодити її шлюбу з Тетерваковським.
Миколу, Тетерваковського і Макогоненка не можна називати головними дійовими особами роману, але в той же час можна припустити, що і вони вважали, що головне для щастя — це любов. Ніхто з них у підсумку сильно не перечив остаточному розвитку подій, а особливо слід відзначити мужній вчинок Тетерваковського, адже він зрозумів, що Наталка його не любить, а значить, ні йому, ні їй їхній шлюб щастя не принесе.
Варіант 2
П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» вважається одним з найвидатніших драматичних творів української літератури. У цьому творі є багато характерних особливостей, серед яких детальні описи героїв, їхніх душевних переживань і почуттів, а також велика кількість народних і написаних автором пісень. Всього у п’єсі шість головних діючих осіб. Це Наталка, її коханий Петро, мати дівчини Горпина Терпелиха, їхній далекий родич і товариш Петра Микола, нелюбий наречений Наталки Тетерваковський і сільський виборний Макогоненко. Усі вони мали власні погляди та розуміння щастя і любові.
Головна героїня п’єси Наталка у щасті бачила виключно кохання. Вона покохала свого Петра ще до того, як він змушений був відправитися на заробітки. Почуття Наталка зберігала увесь час, поки Петра не було у селі. Так склалося, що після того, як дівчина розсталася з Петром, її доля та доля її матері змінилися не в кращий бік. Голова родини і батько Наталки пропив усі гроші і сім’я була вимушена перебратися до села. Та Наталка і тут не втратила надію з’єднатися зі своїм коханим, і це для неї стало б найбільшим щастям. І хоча всі матеріальні проблеми, які виникли в родині, можна було вирішити одруженням дівчини з Тетерваковським, Наталка цього не бажала.
Не слід казати, що Наталчина мати не розуміла, що щастя її дочки дійсно в коханні. Вважаю, що Горпина хоча й дотримувалася цієї думки, але крім чуттєвих і романтичних поглядів на життя вона мала солідний життєвий досвід. Саме він підказував її серцю, що Наталка все ж таки могла стати щасливою навіть з нелюбим чоловіком, але для цього був потрібен певний час. Таку долю Горпина вважала найбільш щасливою для Наталки, тому й наполягала на її заміжжі з Тетерваковським.
Жодних сумнівів немає і в тому, що для Наталчиного коханого Петра щастя теж полягало в коханні. Але як будь-який інший гідний чоловік, Петро був упевнений, що щастя для нього не може бути можливим, доки він чогось не досягне у своєму житті. Саме тому він залишив дівчину і вирушив на пошуки роботи. Хлопець бажав бути не біднішим ніж батько Наталки. Через прагнення збагатитися Петро мало не втратив своє кохання і своє щастя, але все ж таки встиг повернутися і перешкодити шлюбу Наталки й Тетерваковського.
Можна припустити, що Микола, Макогоненко і Тетерваковський теж вважали, що головне для щастя кожної людини — це кохання. Саме тому ніхто з них майже не перечив розвитку подій, що склалися наприкінці п’єси. Особливо слід виділити мужній вчинок так званого нареченого Наталки Тетерваковського, який зрозумів, що дівчина його не любить, а тому їхній шлюб не принесе щастя ні йому, ні Наталці.
