Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
У чому невмирущість і краса образу Наталки Полтавки?
Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Варіант 1
Перша українська п’єса «Наталка Полтавка», написана І. Котляревським у 1819 році, і досі користується любов’ю глядачів і читачів. Є в ній багато привабливого: чудові пісні, дотепні діалоги, зворушлива історія чистого й вірного кохання. І звичайно ж, найбільше за усіх подобається образ головної героїні, ім’я якої винесено у назву твору. На мою думку, саме вона й забезпечила драмі таке довгеі щасливе життя.
Наталка Полтавка багато в чому ідеальна дівчина. Здається, вона не має жодної вади. Від першої появи до останньої героїня залишається носієм найкращих доброчинностей. Її перша пісня «Віють вітри, віють буйні» і монолог розкривають вірність у коханні, глибину і щирість почуттів. А в зустрічі з Возним ця проста дівчина вражає розумом, гордістю, почуттям гідності. Вона добре орієнтується у соціальних відносинах, знає про рівність і нерівність і не прагне вийти заміж за нелюба, аби тільки він був багатим.
По ходу сюжету виявляються інші душевні якості Наталки. Вона любляча дочка, робітниця, чемна і привітна людина. «Золото, а не дівка», — захоплено говорить про героїню виборний. Тільки заради матері вона готова на самопожертву — стати дружиною самозакоханого й пихатого возного. Але повернення Петра відродило в Наталці рішучість і мужність. Не кожна дівчина здатна порушити свою обіцянку й розірвати стосунки з «вигідним» нареченим. Наталка й тут на висоті — наполегливо бореться за своє щастя і добивається його.
Наталка нагадує чудову казкову героїню, яка живе по правді і робить лише добрі справи. У казках таких героїв доля нагороджує чи багатством, чи коханням. Можливо, тому образ Наталки приваблює читачів. Адже вона стверджує кращі душевні якості дівчини — ті, які завжди підносила народна мораль і які й зараз повинні прикрашати людину.
Варіант 2
І. П. Котляревський — родоначальник нової української літератури, відомий не тільки як автор невмирущої «Енеїди», але й як творець вічно молодої «Наталки Полтавки», яка захоплює свіжістю і теплотою чуття. П’єса «Наталка Полтавка» заклала ідейно-естетичні основи нової української драматургії, оскільки стала визначним новаторським явищем.
Надзвичайно широку популярність п’єса здобула завдяки своїй реалістичності та народності. Привабливість п’єси саме в тому, що конфлікт був підказаний письменникові самим життям. Нелюб, що сватається до Наталки, багатий чоловік належить до іншого соціального стану — пан, чиновник. Коханий Наталки Петро — бурлака. Ця обставина посилила соціальне звучання конфлікту. Однак головне в тому, що учасниками цього конфлікту виступають персонажі, які відтворюють реальне життя того часу, втілюють основні яскраві риси національного характеру.
У центрі уваги драматурга — образ Наталки, розкриття її глибоких переживань. Вона не тільки чесна, добра, працьовита, шаноблива до старших селянська дівчина. Невмирущість і краса Наталки Полтавки в тому, що в її образі Котляревський втілив (показав) кращі моральні риси жіночого народного характеру — розум, енергійність, наполегливість у боротьбі за своє щастя. Здатність до глибокого почуття сполучається у Наталки з усвідомленням власної гідності. Вона щиро переконана, що одруження пана з «мужичкою» ніякого щастя не принесе: «…у пана така жінка буде гірше наймички… буде кріпачкою». Письменник оспівує кращі риси характеру дівчини-селянки — вірність коханому, волелюбність, здатність боротися засвою мрію, і підкреслює думку про те, що справжнє глибоке почуття людини несумісне з холодними грошовими розрахунками.
Душевний конфлікт Наталки в тому, що в її серці борються почуття кохання до Петра і почуття глибокої пошани і співчуття до матері. Вона готова на самопожертву, щоб заспокоїти стару матір, і погоджується вийти заміж за нелюба, зважаючи на її сльози та благання. Пошана до батьків вважалась за одну з найпозитивніших моральних прикмет, і тому ця риса в характері Наталки правдиво зображає моральні прикмети сільської дівчини тих часів. Однак разом з тим Наталка здатна до сміливих, рішучих дій. Сміливість і впевненість у собі виявляються з особливою силою тоді, коли повертається Петро. Вона рішуче відкидає традиційні звичаї і відмовляється йти за возного, хоч і подавала вже рушники.
Почуття людської гідності, рішучість і наполегливість у боротьбі за своє щастя, підкреслені драматургом в образі простої селянської дівчини, перемагають. Її почуття і переживання, показані в динаміці, в суперечностях відповідно до ситуацій, у яких перебуває героїня, до сьогодні залишаються актуальними та привабливими.
Варіант 3
Не багата я і проста, та чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
І. Котляревський. Наталка Полтавка
Минає час. Багато чого змінилося в житті нашої країни, українського народу. Але залишились незмінними саме ті речі, які мають культурну цінність. До них ми можемо віднести і п’єсу «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Цьому твору судилося пережити століття і досі бути популярним серед глядачів.
Центральний образ п’єси — селянська дівчина Наталка родом з Полтави. У цьому образі втілені найкращі риси української дівчини: чесність, щирість, гідність, здатність до глибокого почуття, гармонія внутрішньої та зовнішньої краси. Вдача Наталки розкривається в її піснях, які вона сама складає.
На початку твору героїня співає про своє горе. Ми дізнаємось, що її милий десь «скитається у нужді», а вона його вже давно чекає. Але лихо ходить не одне, а «з діточками». Цю гарну дівчину вирішив сватати пан возний. Наталка чемно, але наполегливо намагаєтьс явідмовити йому, підкреслюючи їх відмінності в соціальному стані. Виборний, розмовляючи з возним, говорить про Наталку, що вона розумна і кмітлива, любить свою матір. Через цю любов і погоджується Наталка Полтавка вийти за немилого .Тільки цей вибір занадто важкий для неї, тому й виникають у неї навіть думки про самогубство. «Лучче умерти, як з немилим жити, сохнуть з печалі, щодень сльози лити», — співає в тузі бідна дівчина. Вона мріяла жити дружно, у вірності та коханні зі своїм Петром. Якщо возний візьме її в жінки, то буде докоряти, що виручив з бідності. Такі роздуми пригнічують Наталку.
Доля допомагає героїні: повертається Петро, Наталка відмовляє возному і готується до весілля з Петром. Наприкінці п’єси дівчина співає:
Ой, я дівчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка, —
Дівка проста, некрасива,
З добрим серцем, не спесива.
Майже в усіх своїх піснях Наталка розкриває силу кохання до Петра. Це кохання виявилось непереможним, вищим за всі перешкоди.
Таким чином, можна стверджувати, що саме ця здатність до справжнього кохання, боротьба за щастя своє і свого судженого роблять образ Наталки Полтавки невмирущим, одним із найкращих жіночих образів української літератури. Читача і досі вражає духовна висота і самостійність суджень простої селянської дівчини, позбавленої матеріальних розрахунків у вирішенні родинних справ.
