Українська література - шкільні твори - 2023

Наталка - проста дівчина з народу (за п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка»)

Українська література надзвичайно багата на прекрасні жіночі образи. У них письменники намагалися зобразити ідеал української дівчини, хоча при цьому всі образи залишалися оригінальними та неповторними. Часто в нашій літературі зустрічається мотив тяжкої долі жінки, нещасть, що випадають на долю українських дівчат. І яке захоплення та повагу викликає те, що ці тендітні дівчата не здаються, а до останнього борються з долею за своє життя і щастя.

Однією з перлин української літератури є образ Наталки Полтавки, яка викликає щиру симпатію в читачів. Цікаво те, що Наталка — проста селянська дівчина, яка нічим істотно не відрізняється від тисяч подібних дівчат XIX століття. Але наскільки красивою духовно, наскільки яскравою особистістю постає перед нами Наталка! Складається враження, що майже всі українські дівчата мають такі самі риси.

Наталка працьовита, весела, вона поважає свою матір. Своєю ввічливістю та красою Наталка здобула прихильність і повагу сусідів. Наталка скромна, але водночас дуже весела та кмітлива, здатна боротися за свою долю. Але від цього образ ні в якому разі не тьмяніє. Навпаки — Наталка постає ще більш яскравою особистістю. Мені дуже сподобалися енергійність та оптимізм Наталки, бо саме це допомагало їй у житті.

Образ Наталки має і фольклорну основу: про це свідчать риси зовнішності Наталки, її вдача і талант до співу, який притаманний українському народові в цілому.

Душевна краса дівчини розкривається перед читачем і в її ставленні до кохання та до шлюбних відносин. Шлюб за розрахунком, на якому наполягає мати Наталки, здається їй жахливим. Дівчина не може собі уявити життя з нелюбом, вона розуміє, що воно не дасть їй щастя. Але, поважаючи матір, Наталка погоджується на такий крок. Дівчина віддано та вірно любить Петра, вона чекає на нього декілька років.

Певною мірою Наталка є уособленням не тільки ідеального образу української дівчини, яка ніби прийшла до нас із народних пісень. Вона ще уособлює народну мораль, одвічні моральні цінності українців. Проте, вже подавши рушники возному, Наталка відмовляється від нього. Вона говорить, що ні з ким, окрім Петра, щасливою не буде. На мою думку, цей епізод твору дуже цікавий і в чомусь навіть повчальний. Він говорить нам про те, що, окрім сталих традицій та звичаїв, існує реальне життя, у якому трапляються різні ситуації.

Я із захопленням читала п’єсу, бо в ній стверджується мудрість народу, моральна чистота та краса людей.