Українська література - шкільні твори - 2024

Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

I. «Тіні забутих предків» — перлина української літератури. (Повість М. Коцюбинського дозволяє заглибитись у чарівний світ величної і таємничої природи Карпат, збагнути своєрідний характер гуцулів. Адже це оригінальний народ з багатою фантазією, що створив безліч чудових казок, зберіг перекази та легенди, витворив цілий світ символів, які відображають вічну гармонію людини з природою).

Іван Палійчук

ІI. Дитинство Іванка. (Іванко був дев’ятнадцятою дитиною у родині. Він був неспокійним, і забобонна мати вважала, що дитину їй підмінили. У сім років хлопчик багато знав, і знання ці прийшли до нього самі по собі. Зростав Іванко на переказах і віруваннях, був дуже вразливим хлопчиком із нестримною творчою уявою).

1. Любов до прекрасного. (Любов до прекрасного, на думку М. Коцюбинського, — вроджена риса в характері гуцулів. Іванко не так бачив і чув, як відчував. Пісня, казка, краса довкілля були часткою його єства. Це свідчить про мистецьку душу хлопця, його здатність до творчості. Іван любив пісні, умів грати на сопілці та флоярі).

2. Кохання до Марічки. (Між народженням і смертю немає нічого прекраснішого за кохання. Незважаючи на ворожнечу родів, ще в дитинстві зародилася симпатія між Іванком та Марічкою, яка поступово переросла у велике і сильне почуття. Вони розуміли одне одного на відстані, обоє були працьовиті, тонко відчували красу, любили людей, природу. Важко переніс юнак смерть коханої. Ніхто не може замінити її. Вічне таїнство кохання живе в душі Івана і випливає «на поверхню» чудними образами).

3. Трагічна доля Івана Палійчука. (Час від часу туга за Марічкою вибивала його із звичайного ритму життя. Почувши давно забутий голос, він кидав роботу і десь зникав. Поступово змінюється психічний стан Івана, потім він цілком втрачає відчуття реальності, сприйняття казкової природи переходить у абсолютне марення. Іван не міг пережити смерті Марічки: «поклик кохання і муки» породжують у його душі ілюзії та фантастичні образи, що і призводить його до загибелі).

III. Моє ставлення до образу Івана. (Іван здається мені красивим і сильним, добрим і сміливим, душевним і щирим. Йому притаманні чесність, відкритість, уміння любити природу і музику. Він здатний на велике людське кохання, вірність. Іван — мій улюблений герой повісті).