Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
На хресті голодомору (за романом В. Барки «Жовтий князь»)
Всі публікації щодо:
Барка Василь
I. Голод 1932-1933 рр. і його наслідки.
(Коли мова йде про будь-яке історичне явище, люди завжди дошукуються першопричини його. Що змусило владу так жорстоко розправитися з цілим народом?
Свідки голодомору згадують, що ця акція планувалася заздалегідь: поступово забирали все, що селяни виростили в 1931 р. і в 1932 р., а вже потім спеціально створені загони йшли з хати в хату і вигрібали все їстівне, не залишаючи ні шматка хліба, ні насіння. Навіть зварену їжу перекидали в печах і били горпщ- ки, розбивали камені, на яких можна було змолоти якесь зерно. До цього часу точно не відомо, скільки людей загинуло в ті страшні роки. Навесні нікому було виходити в поле сіяти, села перетворилися на пустки. Сталін боявся Україну, бо її населення чисельно перевищувало населення усіх республік (крім Росії) разом узятих; бо вона мала великий досвід національно-визвольних змагань; бо в Україні в той період набули значного розвитку культура, література, поширилася сфера вживання української мови. Після 1933 року українські селяни стали колгоспниками, культура і література були підконтрольними, російська мова витіснила українську, до спустілих сел приїхали нові мешканці з Росії.)
II. Роман В. Барки «Жовтий князь» — високохудожня правдива розповідь про трагедію українського народу.
(Причини, наслідки, та й сам факт голоду в Україні 1932-1933 рр. замовчувалися, не визнавалися. Мільйони українців помирали страшною голодною смертю, а світ мовчав, чи то не знаючи про це, чи то не вірячи в саму можливість подібного страхіття. Роман В. Барки «Жовтий князь» підняв завісу над трагедією багатомільйонного народу.)
1. Страшні картини горя сім’ї Катранників. (Сім’я Катранників, як і інші селянські родини в Кленоточах, того недільного ранку збиралася в церкву. Але Мирона Даниловича уже вкотре повели в сільраду на збори, де мав виступити партійний промовець Григорій Отроходін.
Горе насунулося на родину Катранників: бригадники забрали все, що було їстівного в хаті. Голод стукав у двері дружної, роботящої сім’ї.)
2. Намагання Мирона Даниловича врятувати сім’ю. (Мирон Данилович їде в Росію, щоб поміняти одяг на борошно, але міліція виставила кордони, віднімала у голодних людей останнє. Катранник добув мішок лузги, яка тільки нагадує смак борошна, її дуже мало, щоб прогодувати сім’ю. Катранник знайшов покинутий кагат, з-під снігу викопав мерзлу картоплю, але й вона скоро скінчилася. Померла мати, Харитина Григорівна, згас старший син Микола.)
3. Поїздка Дарії Олександрівни з дітьми в місто. (Мати ставала в черги по хліб, але їй не вдалося купити жодного окрайця. Ні з чим повернулася вона з дітьми в село.)
4. Випадки канібалізму. (Двоє голодних перехожих добулися до села і зайшли до двоюрідного брата-каліки. Вони вбили його, порізали на м’ясо і з’їли.)
5. Смерть членів родини Катранників. (Велика і дружна сім’я Катранників трималася до останнього. Вони не рвали з рота одне у одного їжу, намагалися підтримати, поділитися шматком. Але по одному померли голодною смертю всі, крім Андрійка, який залишається на самоті, але не втрачає надію відшукати маму, з якою розминувся. Хлопчик не хоче вірити в те, що матері теж нема, адже він не бачив її мертвою.)
III. Болюча правда про тоталітарну систему. (Щоб утвердити в Україні тоталітарну систему і зламати опір селянства, влада через голод організувала винищення непокірних українців. Більшовизм поклав на плечі нашого народу цей тяжкий хрест, примусив нести його на Голгофу. Смерть, цей Жовтий князь, накрила Україну чорним плащем, але їй не вдалося винищити все гуманне на своєму шляху. В. Барка вірить, що народ, пройшовши через таке пекло, обов’язково відродиться, підніметься з колін.)
