Українська література - шкільні твори - 2025

Меланка — поетичний символ України (за п’єсою «Свіччине весілля» І. Кочерги)

Всі публікації щодо:
Кочерга Іван

I. Роль образу Меланки у драматичній поемі «Свіччине весілля». (Кволий вогник Меланчиної свічки розростається в полум’я воленосного повстання).

II. Образ Меланки — це «краще діло літературного життя» драматурга. (Письменникові вдалося створити характер цілісний, чистий і поетичний).

1. «Яка ж краса і дивна і чарівна!» (Меланка — проста дівчина, у якій гармонійно поєднуються рідкісна природна краса і висока моральність, виняткова мужність і стійкість).

2. Доброта і ніжність дівчини. (Лагідна, добра, вона ніжно турбується про свою тяжко хвору матір).

3. Прагнення до особистого щастя. (У прагненні до особистого щастя Меланка наївно обмежена, інколи їй бракує широкого лету думки. Вона умовляє і свого нареченого не кидатись у вир громадських клопотів, їй дорогий тільки той вогник, що освітлює куточок рідної хати).

4. Гордість і людська гідність героїні. (Сповнена людської гідності, Меланка уміє постояти за себе. Свіччина кохана дає гідного одкоша писареві Коземіусу, каштелянові Ольшанському).

5. Мужність і стійкість Меланки. (Лагідна і ніжна, Меланка виявляє величезну стійкість і мужність, коли над її милим нависає смертельна небезпека. Дівчина добулася до самого воєводи і зважилась у буремну ніч крутоярами Замкової гори пронести незгасний вогник, аби врятувати коханого, бо таку умову поставив воєвода).

6. Меланка — мужній борець. (Вона здійснює подвиг в ім’я своєї любові, в ім’я визволення ватажка ремісників, хоча сама гине).

ІІІ. Пісня вірності. (Образ Меланки приваблює силою правди й романтичним пафосом, «із тьми віків та через стільки бур» пронесла вона незгасним живий вогник своєї волі й культури).

Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення — бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму — як матір, як продовжувачку і берегиню людського роду, як втілення талантів і рідкісних обдарувань, як сильну натуру, що не тільки не потребує чоловічого плеча, але й сама може підставити плече в будь-який час, як втілення моральної краси і духовності людства. Багато прекрасних жіночих образів змальовано у творах української літератури. Серед них — образ Меланки з драми "Свіччине весілля" Івана Кочерги.

На мою думку, п’єса І. Кочерги втратила б досить багато, якби в ній не жила, не мріяла, не вірила, не кохала і не страждала Меланка. Образ цієї дівчини — це образ ніжної і трепетної душі. Вона дуже вродлива, але зовсім не чваниться своєю красою. Про її красу Ольшанський говорить так:

Яка краса чудова!

Відкіль така краса!

Неначе та шипшина чи троянда,

Що по ярах цих київських цвіте.

… Яка ж краса і грізна і чарівна!

Але на ці запальні слова дівчина не звертає ніякої уваги, бо щиро кохає Івана Свічку. Вона скромна й лагідна у стосунках з людьми; вона ніжна, тиха, турботлива, любляча дочка. Але разом з тим вона сильна, мужня, сповнена життєвої наснаги. Вона має велику силу волі, а її сила кохання бере душі в полон, бо заради цього священного почуття вона здатна на самопожертву. Ні миті не вагалась дівчина, відразу вирушила у важку й небезпечну дорогу від замку до в’язниці, щоб урятувати свого коханого Івана. Вона вірила, що зможе у негоду донести запалену свічку:

Цю свічку я — побачиш — донесу.

Чи можу я не донести її,

Коли вона життя мого Івана!

Так Меланка, навіть гадки про це не маючи, стала борцем, здійснила подвиг в ім’я любові. Той слабенький вогник, що несла вона в ту страшну ніч, розгорівся Полум’ям боротьби. Меланка — "дівчина, яка проносить тремтячий, але незгаслий вогник крізь бурю і терни своєї весільної ночі".

Сам Іван Кочерга у передмові до драми написав таке зауваження щодо образу Меланки: "Цей образ є поетичним символом України, що з тьми віків та через стільки бур пронесла незгасним живий вогник своєї волі і культури".