Українська література - шкільні твори - 2022

Традиції та новаторство драматургії Марка Кропивницького (за п’єсами «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж павук»)

Всі публікації щодо:
Кропивницький Марко

Варіант 1

Марко Кропивницький увійшов в історію українського мистецтва як великий актор і талановитий режисер, драматург, автор популярних пісень. Він сам при нагоді створював декорації до спектаклів, захоплюючись живописом. Та особливо глибоко розкрився його талант у драматургії. Він автор десятків п’єс. Інколи вони писалися поспіхом, гарячково, щоб задовольнити репертуарний голод, і тому часто після прем’єри драматург знову правив, змінював, викреслював. Але, незважаючи на це, і сьогодні його п’єси становлять окрасу репертуарів багатьох театрів.

Найвиразнішою ознакою його драм було гармонійне поєднання української етнографії з актуальними проблемами суспільного життя, де виразно розкривалося тяжке і водночас високодуховне народне життя. П’єса М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» знайомить нас з гуртом сільської молоді середини XIX століття. Її дуже цікаво читати, бо весь час напрошуються паралелі із сучасною дійсністю; щось сьогодні здається наївним, до чогось хочеться уважно прислухатися. Наприклад: «Будемо ж гуляти чесно, тихо та смирно, як слід чесному та поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди й батьки… Хазяйку на вечорницях поважать і шанувати, як матір, з дівчатами поводитись з повагою; та не забувати, братця, що чесна дівчина — то є краса і честь усього села».

Упродовж усієї п’єси Кропивницький доводить, що найголовніше — це вірність своїм моральним законам. їх дотримувалися наші прадіди довгі століття, і до них нам треба повертатися. Мотиви кохання панича з селянською дівчиною, яке закінчується для неї трагічно, ми знаходимо у п’єсі Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». Вона читається на одному подиху, бо сповнена динамічності у розвитку подій, характери героїв виписані дуже колоритно, життєво.

П’єса схожа зовні на мелодраму — такою її роблять перебільшені пристрасті, драматичні ефекти під час зображення перешкод на шляху до щасливого життя Оксани й Бориса. І селянська дочка Оксана, що прагне навчитися грамоти, і Горнов, новий тип інтелігента, якому близькі народницькі ідеї, і пристосуванець та перевертень Гордій Поваренко — всі вони реалістично змальовані на тлі сільського життя та стосунків бідноти з багачами.

Марко Кропивницький розкривається перед нами як глибокий психолог у соціально-побутовій драмі «Глитай, або ж Павук». Він дуже виразно змалював сільського лихваря, що дає підстави назвати цю соціальну п’єсу найвищим досягненням драматургічної спадщини митця. У ній відтворено одну з типових жахливих трагедій дожовтневої дійсності — загибель молодої жінки через підступність представників панівного класу.

Спершу мені здалося, що Кропивницький вдався до показу традиційного любовного «трикутника», та заглибившись у текст, я зрозумів, що, хоч інтимній темі й відведено багато місця, та вона відіграє лише допоміжну роль. Головне — розкриття психології новоявленого експлуататора як уособлення темної сили на селі: «На що ж і гроші тобі, на бісового батька вони, коли на них не можна купити увесь світ?» У кінці п’єси гине Олена, чиї думки і мрії про щасливе життя розбиваються об мур соціальної несправедливості. Бичка вбиває Андрій, який бере цей гріх на душу, аби покарати за підлість хижака-лицеміра. Та ще довго у моїй душі залишається почуття огиди і презирства до Бичка, що є «павук, одне слово — павук». Жаль страдницю Олену й працьовитого Андрія, яких спіткало тяжке випробування.

Мабуть, у тому і полягає неперевершений талант М. Кропивницького, що його п’єси після прочитання ще довго бентежать душу, примушують замислитись над дійсністю, над нормами моралі та власним життям.

Варіант 2

В історію українського мистецтва Марко Кропивницький увійшов як талановитий актор і режисер, автор популярних пісень і відомий драматург. При нагоді він особисто брав участь у створенні декорацій до спектаклів, захоплювався живописом. Але найглибше талант М. Кропивницького розкрився у драматургії: з-під його пера вийшло декілька десятків яскравих п’єс. Інколи він писав свої п’єси гарячково, поспіхом, лише для того, щоб поповнити театральний репертуар, а потім часто викреслював з них цілі акти, правив, змінював і доповняв. Та, незважаючи на це, п’єси М. Кропивницького і сьогодні залишаються окрасою репертуарів багатьох українських театрів.

Найвиразнішою ознакою драматичних творів М. Кропивницького було гармонійне поєднання у них актуальних проблем тогочасного суспільного життя й української етнографії. У п’єсах цього талановитого драматурга найчастіше розкривалося важке, але в той же час неповторне духовне життя народу.

Одна з найяскравіших п’єс М. Кропивницького — драма «Дай серцю волю, заведе в неволю». У цій п’єсі розповідається про життя сільської молоді середини XІX століття. Ця п’єса дуже цікава й актуальна сьогодні, бо постійно напрошуються паралелі з нашою сучасністю. Хоча дещо сьогодні і здається наївним, але є речі, до яких треба прислухатися і нашим сучасникам. Наприклад, автор закликає: «Будемо ж гуляти чесно, тихо та смирно, як слід чесному та поважному парубоцтву, так, як гуляли наші діди й батьки. Хазяйку на вечорницях поважать і шанувати, як матір, з дівчатами поводитись з повагою; та не забувати, братця, що чесна дівчина — то є краса і честь усього села».

А у п’єсі М. Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» просліджуються мотиви нерівного кохання. У творі розповідається про любов селянської дівчини і панича, про почуття, які не могли мати продовження. Ця п’єса читається на одному подиху, бо драма сповнена динамічністю подій, а образи її героїв виписані дуже життєво і колоритно.

Ще один цікавий твір талановитого драматурга — п’єса на соціально-побутову тему «Глитай, або ж Павук». У цьому творі М. Кропивницький розкривається як глибокий психолог і дуже виразно змальовує життя сільського лихваря. Це дає підставу вважати цю соціальну драму найвищим досягненням митця у драматичній творчості. У драмі відтворюється одна з типових жахливих трагедій дореволюційної дійсності: підступність представників панівного класу, через яку гине молода жінка.

П’єси М. Кропивницького після прочитання ще довго бентежать душу і хвилюють серце, вони примушують замислитися над особистим життям, над дійсністю і нормами життєвої моралі. Мабуть, саме в тому й полягає неперевершений талант Марка Кропивницького.

Варіант 3

Традицiї та новаторство драматургiї Марка Кропивницького (за п’єсами «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зiйде, роса очi виїсть», «Глитай, або ж Павук»)

Марко Кропивницький увiйшов в iсторiю українського мистецтва як великий актор i талановитий режисер, драматург, автор популярних пiсень. Вiн сам при нагодi створював декорацiї до спектаклiв, захоплюючись живописом. Та особливо глибоко розкрився його талант у драматургiї. Вiн автор десяткiв п’єс. Iнколи вони писалися поспiхом, гарячково, щоб задовольнити репертуарний голод, i тому часто пiсля прем’єри драматург знову правив, змiнював, викреслював. Але, незважаючи на це, i сьогоднi його п’єси становлять окрасу репертуарiв багатьох театрiв.

Найвиразнiшою ознакою його драм було гармонiйне поєднання української етнографiї з актуальними проблемами суспiльного життя, де виразно розкривалося тяжке i водночас високодуховне народне життя.

П’єса М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» зна-йомить нас з гуртом сiльської молодi середини XIX столiття. Її дуже цiкаво читати, бо весь час напрошуються паралелi iз сучасною дiйснiстю; щось сьогоднi здається наївним, до чогось хочеться уважно прислухатися. Наприклад: «Будемо ж гуляти чесно, тихо та смирно, як слiд чесному та поважному парубоцтву, так, як гуляли нашi дiди й батьки… Хазяйку на вечорницях поважать i шанувати, як матiр, з дiвчатами поводитись з повагою; та не забувати, братця, що чесна дiвчина — то є краса i честь усього села».

Упродовж усiєї п’єси Кропивницький доводить, що найголовнiше — це вiрнiсть своїм моральним законам. Їх дотримувалися нашi прадiди довгi столiття, i до них нам треба повертатися.

Мотиви кохання панича з селянською дiвчиною, яке закiнчується для неї трагiчно, ми знаходимо у п’єсi Кропивницького «Доки сонце зiйде, роса очi виїсть». Вона читається на одному подиху, бо сповнена динамiчностi у розвитку подiй, характери героїв виписанi дуже колоритно, життєво.

П’єса схожа зовнi на мелодраму — такою її роблять перебiльшенi пристрастi, драматичнi ефекти пiд час зображення перешкод на шляху до щасливого життя Оксани й Бориса. I селянська дочка Оксана, що прагне навчитися грамоти, i Горнов, новий тип iнтелiгента, якому близькi народницькi iдеї, i пристосуванець та перевертень Гордiй Поваренко — всi вони реалiстично змальованi на тлi сiльського життя та стосункiв бiдноти з багачами.

Марко Кропивницький розкривається перед нами як глибокий психолог у соцiально-побутовiй драмi «Глитай, або ж Павук». Вiн дуже виразно змалював сiльського лихваря, що дає пiдстави назвати цю соцiальну п’єсу найвищим досягненням драматургiчної спадщини митця. У нiй вiдтворено одну з типових жахливих трагедiй дожовтневої дiйсностi — загибель молодої жiнки через пiдступнiсть представникiв панiвного класу. Спершу менi здалося, що Кропивницький вдався до показу традицiйного любовного «трикутника», та заглибившись у текст, я зрозумiв, що, хоч iнтимнi й темi й вiдведено багато мiсця, та вона вiдiграє лише допомiжну роль. Головне — розкриття психологiї новоявленого експлуатато ра як уособлення темної сили на селi: «На що ж i грошi тобi, на бiсового батька вони, коли на них не можна купити увесь свiт?» Укiнцi п’єси гине Олена, чиї думки i мрiї про щасливе життя розбиваються об мур соцiальної несправедливостi; Бичка вбиває Андрiй, який бере цей грiх на душу, аби покарати за пiдлiсть хижака — лицемiра. Та ще довго у моїй душi залишається почуття огиди i презирства до Бичка, що є «павук, одне слово — павук». Жаль страдницю Олену й працьовитого Андрiя, яких спiткало тяжке випробування.

Мабуть, у тому i полягає неперевершений талант М. Кропивницького, що його п’єси пiсля прочитання ще довго бентежать душу, примушують замислитись над дiйснiстю, над нормами моралi й особистим життям.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.