Українська література - шкільні твори - 2023

Український народ в романі П. Куліша «Чорна рада»

Роман «Чорна рада» П. Куліша являється видатним явищем в українській літературі, адже ніхто до цього не писав епічних творів на історичну тематику, були популярні лише вірші такого жанру. Пантелеймон Куліш не просто пише історичний роман, він відтворює в ньому ті проблеми, які хвилювали його самого та інших національно свідомих громадян України. Письменнику не байдужа доля рідної держави, він болісно переживає кожну історичну помилку і показує її значення для майбуття.

Ми не можемо назвати український народ одним із головних героїв роману. Скоріше, тут він виступає тлом подій. Лише в окремі моменти народ виходить наперед, вирішує хід подій. На «чорній» раді 1663 року саме народ вирішив долю України, обравши після смерті Богдана Хмельницького гетьманом Івана Брюховецького. Зображуючи народ у цій ситуації, автор наголошує на тому, що національна гідність та свідомість людей настільки пригнічена, що їх так легко обдурити, зовсім безпідставно пообіцявши кращого життя. Куліш не винить у цьому сам народ, він розуміє, що винні ти, хто протягом років принижував його, намагався повністю знищити як націю.

Неможливо не звернути увагу на окремі образи людей з народу. Окрему увагу привертає образ Божого чоловіка. Це кобзар, не жебрак, не , а справжній патріот, людина від Бога. Його не приваблює мирське життя, багатство та слава, він не вважає себе калікою. Метою життя для нього є розповісти людям правду про те, що діялося і відбувається зараз на Україні. Не визнає Божий чоловік продажності — засуджує тих кобзарів, що стали придворними співцями за об’їдки з панського столу. На мою думку, в образі Божого чоловіка П. Куліш показує нам совість українського народу, його сумління.

Викликає цікавість і образ Василя Невольника. Цей образ можна назвати неоднозначним. З одного боку — це колишній вправний козак, який знав грамоту, добре орієнтувався і на Дніпрі, і в українських степах. З іншого — це зламана неволею особистість. Василь у душі не може примиритися з тим, що йому, хороброму й відважному козаку, доводиться прислужувати та догоджати. Недарма Куліш дав героєві прізвище Невольник. Та все ж таки рабство у Череваня, хай навіть воно було добровільне, доконало Василя Невольника. Чи не хотів Пантелеймон Куліш показати, що буде з усм нашим народом, нащадками вільних козаків, якщо ми приймемо неволю та змиримося з нею?

Народ у «Чорній раді» невіддільний від образу самої України. Автор усвідомлює його силу, але й розуміє, у чому полягає слабкість.