Українська література - шкільні твори - 2024

«Великий син України» за трагедією Богдана Лепкого «Мазепа»

Всі публікації щодо:
Лепкий Богдан

У своїй трагедії «Мазепа» Б. Лепкий зобразив цю видатну історичну особу як державного діяча, дипломата і політика, який усі свої дії та помисли підпорядкував інтересам Батьківщини. Автору дуже точно і зрозуміло вдалося відтворити складну психологію гетьмана, який до певного часу змушений був підкорятися російському царю Петру І, наприклад, відправляти українських козаків на важкі роботи з будівництва укріплень за межами країни. Але водночас Мазепа вів і таємне життя: він постійно шукав зручної нагоди вийти з під впливу царської Росії. Письменник у своєму творі підніс гетьмана як героя, тим самим створивши цікавий полемічний твір. Опонентами Лепкого були радянські історики, які постійно паплюжили особистість бунтівного Мазепи.

Центральною фігурою твору є сам Мазепа, а протиставляється йому Кочубей та його приятель Іскра. Кочубей був ображений на гетьмана, до того ж його постійно підбурювала дружина, яка планувала зробити свого чоловіка гетьманом за допомогою царя Петра І. Тому і наважився Кочубей одного разу зі своїм приятелем Іскрою написати донос на Мазепу. Через цей донос той опиняється у дуже складному становищі, але йому вдається врятуватися і запевнити Петра І у своїй вірності. Кочубей та іскра потрапляють до рук Мазепи. Ситуація, що склалася, ускладнювалася ще й тим, що Кочубей був ще й батьком Мотрі. Тому гетьману довелося вирішувати не тільки політичну, а й етичну проблему.

Письменник відтворює події саме так, як вони відбувалися у ті часи, і спирається на історичні документи. Врешті-решт Мазепа погоджується на страту Кочубея та Іскри. Гетьман щиро вірить у те, що ця страта допоможе здійснити давню мрію: підняти народ проти російського самодержавства. Для цього він навіть вирішив стати на бік шведського короля Карла XII, який на той час був ворогом Росії, хоча й розумів, що це дуже небезпечно. Цей свій намір Мазепа відкрив тільки вузькому колу своїх однодумців.

З історичної точки зору зрозуміло, що гетьман та його соратники не були повністю готові до втілення свого ризикованого плану. Але події розвивалися настільки швидко, що зволікати було ще небезпечніше, ніж втілювати у життя задум Мазепи. Тим паче, що якраз розгорілася шведсько-російська війна, яка і стала приводом для того, щоб повстати проти царя і виступити на боці шведського війська. На жаль, подальші події склалися не на користь Мазепи. Під Полтавою шведському війську було завдано нищівної поразки.

Тетралогія Б. Лепкого вражає докладним зображенням військових сцен, художньою довершеністю, розмаїттям образів і широтою охоплення історичних подій. Цей твір і зараз залишається найбільш ґрунтовним художнім твором про Мазепу, гетьмана, який знайшов сміливість розірвати кайдани, у які була закована тогочасна Україна.