Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Символічність назв поетичних збірок Євгена Маланюка
Всі публікації щодо:
Маланюк Євген
Художній світ Євгена Маланюка різноманітний і насичений. Його творчість не можна віднести до жодної з течій — настільки вона різнопланова і багатогранна. Водночас вона наповнена образами-символами, які відіграють у творах велику роль.
Уже назва першої збірки «Стилет і стилос» багато про що говорить вдумливому читачеві. Стилет — це тонкий гострий кинджал, який чоловіки тримали на поясі і не розлучалися з ним ніколи, стилос — дерев’яна загострена паличка, якою в сиву давнину видряпували літери на залитих воском дощечках. Є свідчення про те, що поет хотів назвати збірку «Стилет чи стилос?». У такому варіанті ці символи чітко розмежовуються один з одним, акцентуючи увагу читача на моменті вибору. Мені здається, що друга назва повністю відповідає авторському задуму і життєвій позиції поета, який на довгі роки обрав стилет і в житті, і в творчості.
Через рік виходить друга збірка, «Гербарій», і знову чітко простежується символізм у назві твору. Маланюк у цій збірці зібрав свої перші твори, які настільки різнопланові, що разом дійсно були схожі на гербарій. Тут межують зразки інтимної лірики із віршованою епістолою та творами громадянського звучання, що дає можливість простежити еволюцію поетичного мислення митця.
Збірка «Земля і залізо» вийшла друком 1930 року, коли вже стало остаточно ясно, що Україна на довгі роки, десятиліття залишиться радянською, відмовиться від своїх дітей-емігрантів, забуде їхні імена.
Основний мотив збірки — це тема України, яка стала Чорною Елладою, Ан- тимарією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною:
Лежиш, розпусто, на розпутті. Не знати: мертва чи жива.
Де ті байки про пута куті Та інші жалісні слова?
Залізо у назві збірки є символом майбутньої «державної бронзи», про яку мріяв Є. Маланюк, а земля символізує відсутність волі до боротьби.
Образ Степової Еллади-України знову з’являється у наступній збірці Євгена Маланюка «Земна Мадонна». І знову це образ не люблячої матері, мадонни, а символ повії, блудниці, відьми. У передмові до збірки поет пише: «Читача, можливо, вражатимуть «тверді» слова, часом «негідний» тон стосовно постаті, що криється в темі цієї книги… Безперечно, це не синові слова, але й вона — уже не мати». Поет, передчуваючи неминучу негативну оцінку збірки, намагається розшифрувати і символіку назви, і власну позицію.
Збірка «Серпень» — це дев’ята, остання прижиттєва книжка Є. Маланюка, яка була видана 1964 року. Серпень символізує зрілість, мудрість поета, який багато пережив. Він бачить усю багатоскладність і незбагненність життя, розуміє, що воно — найбільша загадка для людини. У цій збірці він розважливо осмислює патріотизм, любов до Батьківщини:
Тоді кожен оглянеться і зрозуміє.
Що ця хата, цей шлях і цей обрій — це Мати Земля,
Що її ображати ніхто не сміє —
Ні каган, ні король, ні мешканець Кремля.
Що не треба заплутано метикувати В залежності від нагод і годин, —
Тільки знати:
Вона — Мати,
Ти — син.
Аналізуючи творчість Євгена Маланюка, можна з упевненістю сказати, що символізм присутній не тільки у віршах поета, а й у назвах збірок. «Кривавих шляхів апостол» мислив чіткими, часто протилежними, але однозначними символами, які допомагали йому повно і чітко окреслити свої мистецькі та громадянські позиції.
