Українська література - шкільні твори - 2026

Героїко-романтична поема А. Малишка «Прометей»

Суспільно-політичні, історичні події, що випадали на долю народу, завпіе знаходили відображення у національній літературі. Це правило попіирюєть- ся майже на всі світові літератури, а на українську — тим більпіе. Перебуваючи багато сторіч у тяжких умовах, український народ мав знайти собі щось, у чому можна було розрадити душу, бо жодна людина не здатна страждати постійно. Спочатку у народній творчості, а потім у великій літературі знаходили своє відображення усі надії та переживання народу. Українська пісня, українська література — ніби велика сповідь нашого народу. Так склалося протягом століть, що українські митці виходять з народу, вони знають усі його болі та радості, правдиво та палко зображують їх у своїх поетичних, прозових, драматичних творах.

Саме таким був видатний поет А. Малишко. У страшному 1941 році він пішов на фронт, щоб вибороти перемогу, щоб дати відсіч ворожим військам, які хотіли захопити його рідний край. Тож, воюючи з усіма, бачачи на власні очі всі жахи війни, у перервах між бойовими діями А. Малишко відтворював усе, що бачив навколо. Навіть після щасливого закінчення війни ще довго в літературі продовжувалася воєнна тема, бо Другу світову війну завжди пам’ятатимуть усі, хто її бачив, а мужні захисники Вітчизни залишаться у пам’яті прийдешніх поколінь.

Один із найкращих поетичних творів Андрій Малишко створив 1946 року. Поема «Прометей» зображує героїчну боротьбу народу у роки війни, красу подвигу, сміливість та самопожертву.

Символічною є вже сама назва поеми. Прометей — міфічний герой давньогрецьких міфів, це титан, який взяв у богів вогонь та віддав його людям. За свій учинок він був жорстоко покараний Зевсом. Прометей пожертвував собою заради добробуту та щастя людей, він пішов проти сили, що була набагато могутнішою (Прометей знав, що Зевс покарає його), але благородні цілі Прометея були понад усе для нього, навіть понад своє власне життя. Образ Прометея багато разів використовувався письменниками української та світової літератури.

Головний образ поеми А. Малишка — солдат-розвідник. «Русявий Прометей» зі Смоленщини був тяжко поранений. Його знайшли селяни, сховали у себе та вилікували. Проте фашисти вимагали від селян, щоб вони віддали їм хлопця, у разі відмови вони погрожували спалити село. І солдат пожертвував собою, сказавши, що він розвідник. Його було катовано, а потім спалено живцем. Поема оповідає про героїчні дії звичайних людей: селян або пересічних солдатів. Селяни виходили пораненого, не замислюючись про можливу небезпеку, бо любов до свого ближнього, взаємодопомога, захист слабких — цінності, важливіпіі за власну безпеку. Так само русявий Прометей жертвує собою заради порятунку селян. Досить символічним є те, що автор зображує не окремих героїв, його дійові особи є узагальненими, можна сказати «типовими образами». Коли замислюєшся над цим, саме типовість та поширеність подібних учинків та героїчних особистостей вражає та дивує найбільше. На мою думку, читаючи поему, кожен ставить собі питання: а чи зміг би я так само? І, на жаль, не кожен подумки дає ствердну відповідь…

Героїко-романтична поема А. Малишка є яскравою та довершеною ілюстрацією до подій Великої Вітчизняної війни. Кожного читача вражає думка, що таких молодих безіменних героїв були тисячі, кожен читач захоплюється вчинками дійових осіб, пишається власними дідусями та бабусями, відчуває гордість за свій народ та рішучість вчинити так само за необхідності. На мою думку, поема Андрія Малишка «Прометей» має велике значення для української літератури: окрім своє художньої довершеності, вона допомагає молодому поколінню дізнатися про події війни, дізнатися більше про свій народ та назавжди запам’ятати цих героїчних постатей, безіменних русявих Прометеїв, які жертвували своїм життям заради нашого майбутнього.