Українська література - шкільні твори - 2026

Образ безіменного героя-воїна Прометея в однойменній поемі А. Малишка

Невпинно лине час, дедалі більше віддаляючи нас від того тривожного червневого ранку 1941 року, коли на міста і села посипалися перші бомби і снаряди і люди почули це страшне слово: «Війна!»

Улітку 1941 року разом із першими письменниками-добровольцями А. С. Малишко пішов на фронт. Усі чотири тяжких роки він працює військовим кореспондентом. Під дощем і в спеку, у промерзлих бліндажах і на коротких привалах, коли тільки траплялася вільна хвилина, майор Першого Українського фронту Малишко писав про подвиги воїнів. У його поезії звучала ненависть до ворога, гнів і обурення, туга за сплюндрованою, але не скореною Україною. Він зображував всенародну битву за життя і свободу Батьківщини, сурмив у бойову сурму, закликаючи до помсти і нещадної розправи над ворогом. Його твори пройняті любов’ю до Вітчизни, до простої і мужньої людини, здатної на самопожертву в ім’я перемоги.

Образ бійця-визволителя змальовує Малишко й тоді, коли «одгуділа, одгу- пала, одклекотіла війна», коли радість перемоги світлою хвилею розлилась по нашій землі.

Поема «Прометей» написана 1946 року. У ній поет оригінально й талановито розробив одну з так званих «вічних» у світовій літературі тем. Це тема прометеїзму, тобто відданого служіння народові, готовності піти на самопожертву в ім’я людства.

Хто ж такий Прометей? За міфом, титан на ім’я Прометей викрав у богів вогонь і передав його на землю людям. Він знав, що буде жорстоко покараний «батьком» усіх богів Зевсом, але пішов на самопожертву, щоб допомогти людям.

Ім’я міфічного Прометея стало уособленням людини, яка жертвує собою заради благополуччя свого народу. Отже, йти за Прометеєм — це означає йти на боротьбу, на муки, на смерть в ім’я свободи і щастя людей.

Таку готовність виявили тисячі наших воїнів у грізні дні Великої Вітчизняної війни. Риси легендарного богоборця Прометея поет відкриває в образі воїна, який був родом із Смоленщини. Його «русявий Прометей» — з когорти Олександра Матросова, Лялі Убийвовк, Івана Бакуліна та багатьох інших безсмертних синів і дочок нашого народу. Це були прометеї нашої доби — живі, реальні люди, не з легенди, а з життя. І без їхнього героїзму та відваги не було б сьогодні сонця правди і волі на нашій землі.

Солдат-розвідник у «Прометеї» — це представник молодого покоління, вихованого у дусі безмежної відданості Батьківщині, своєму народові. Він не тільки хоробрий солдат, а й досвідчений розвідник, гуманна людина, ніжний син, вірний товариш.

Його, важкопораненого, знайшли після бою й сховали в себе українські селяни. Однак він все ж потрапив до рук гітлерівців. Жителі подніпровського села, нехтуючи власною безпекою, стають на захист воїна: «Це наш, ми кров дали за кров».

Фашисти погрожували спалити село, а його мешканців, які переховували юнака, вивезти в полон. І тоді «русявий Прометей із Смоленщини» жертвує життям, щоб урятувати українських селян від загибелі, мук і тортур. Безстрашний воїн-патріот кидає в очі катам: «Стріляй! Розвідник я. Солдат».

Довго катували його німці, а потім, прив’язавши до дуба, спалили живцем.

Та жодного слова про пощаду не почули від нього кати. Він звертається до людей без відчаю і без тіні розпачу, закликаючи боротися з ворогом до кінця. Він твердо вірить, що справа, за яку він віддає своє життя, все одно переможе. Впевненість у перемозі робить його твердим і непохитним у найважчу хвилину життя, здатним віддавати силу своєї впевненості іншим.

Дивіться, люди, по мені Устануть інші в пломені.

Ставайте й ви в трудні походи.

Не вип’ють прокляті заброди Живущу кров мою, о ні!

А полум’я розгоряється дедалі більше.

Уже не видно ні лиця.

Ні засмаглілих рук бійця.

Димить димовище під хмару,

І дуб тріщить, ясний од жару.

Зотлілий з серцем до кінця.

Так загинув русявий Прометей, «і сонце інше засвітило у кронах чорних яворів». Але він житиме вічно.

Поема А. Малишка «Прометей» стала ніби поетичним гімном героїзмові мільйонів наших людей в роки Великої Вітчизняної війни, гімном воїну-визволителю, що врятував світ від фашизму.