Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
«Якою повинна бути дружина державного діяча» за повістю Осипа Назарука «Роксоляна»
Всі публікації щодо:
Назарук Осип
Варіант 1
Пам’ятник, який височить на майдані Роксоляни у центральній частині Рогатина, стародавнього міста, в якому народилася ця незвичайна українська жінка, — пам’ятник багатостраждальній долі української жінки, яка зуміла вижити у вирію людського буття, яку «били, вбивали і в полон забирали».
Настя Лісовська, головна героїня повісті О. Назарука «Роксоляна», народилися у 1505 році. У п’ятнадцятирічному віці дівчина потрапила в полон. Продана пізніше в гарем до турецького султана, вона своїм розумом і вродою справила неабияке враження на володаря Османської імперії Сулеймана ІІ. Із рабині і наложниці вона перетворилася в улюблену дружину одного з наймудріших і наймогутніших можновладців того часу. Завдяки своїй незвичайній «солодкій» усмішці при дворі султана Настя отримала ім’я Хуррем, що перекладається як «весела». Але дівчина ніколи не забувала своїх предків і своєї Батьківщини.
Як свідчили сучасники Роксоляни, вона була невеличкою на зріст, скромною, але граціозною і багатогранно обдарованою. Декому з придворних султана Настя здавалася навіть «негарною». Але полонила вона Сулеймана Пишного не тільки вродою, а й незалежним характером, духовним багатством, розумом і вмінням давати мудрі та добрі поради. Тому Роксоляна мала право робити навіть те, що суперечило придворним звичаям, турецьким традиціям і навіть мусульманським законам. Улюблена дружина султана могла з’являтися без паранджі перед підданими султана і чужоземцями, могла вільно позувати художникам, незважаючи на те, що Коран забороняв малювати не тільки людей, а й птахів і звірів.
За всю багатовікову історію Туреччини жодна жінка не займала такого високого положення у політичній еліті Османської імперії, як Роксоляна. За її життя значно порідшали набіги кримських татар на Україну, завдяки Роксоляні певний час Туреччина зовсім не здійснювала напади на Польщу, під владою якої у ті часи перебувала значна частина українських земель. Настя Лісовська зробила для Батьківщини усе, що змогла: завдяки їй розквітли українські землі, набралася сили Запорізька Січ, а ось Османська імперія стала слабнути.
Роксоляна добилася навіть того, що Байду-Вишневецького, який усе життя воював проти Кримського ханства, прийняли у 1553 році при дворі султана. Сулейман Пишний зустрів його у Стамбулі з усіма почестями і навіть зачислив на службу. На жаль, коли Роксоляни вже не було у живих, Вишневецького жорстоко стратили.
Їй одній за наказом Сулеймана Пишного збудували величезний мавзолей. За роки існування Османської імперії було 36 султанів, а їхні гареми незліченні. Але жодну султанську жінку не ховали так пишно, як 53-річну українку. І досі портрет Роксоляни можна побачити на вході у її мавзолей у Стамбулі. З ім’ям цієї видатної українки, не менш видатної дружини державного діяча, пов’язане будівництво багатьох архітектурних пам’ятників у Стамбулі.
Варіант 2
Усім мешканцям Стамбула добре відомі білі стіни найбільшої мечеті міста, поряд з якою розташована гробниця української жінки, яка відома в Туреччині як Хуррем чи Хосені, а наші співвітчизники знають її як Роксолану. Мечеть була збудована ще за життя цієї видатної жінки, а якщо бути ще точнішими, то збудована була вона саме Роксоланою. На цьому місці ще раніш був Аврет-базар, на якому продавали у рабство людей. Поряд з мечеттю розташований притулок для обездолених, гробниця Сулеймана Великого і усипальниця Роксолани, прикрашена дорогоцінним камінням. Історія стверджує, що Роксолана була єдиною жінкою-султаншею за весь період існування Османської імперії.
Але крім того, що вона колись була правителем, мало хто знає, якою була ця жінка і чому саме її шанують та поважають вже більше чотирьох століть. Чому їй присвячують багато наукових досліджень, про неї написано багато літературних творів, а її портрети прикрашають експозиції багатьох музеїв? Навіть у Львівському Національному музеї є портрет Роксолани, написаний невідомим італійським майстром XV століття. Деякі сторінки життя цієї незвичайної жінки розкриває повість українського письменника О. Назарука «Роксоляна».
Повість «Роксоляна» — твір історичний. Він розпочинається з розповіді про підготовку до весілля майбутньої Роксолани — Насті Лісовської, яка народилася у родині Луки Лісовського і Степана — сина львівського купця. Як говориться у відомому українському прислів’ї — «Не знаєш ранком, що буде ввечері». Так сталося і з Настею. На містечко, де вона жила, напали турки і полонили багато чоловіків і жінок, серед яких опинилася і Настя.
Дівчину тричі перепродавали на невільничих базарах і врешті-решт доля привела Настю до гарему Сулеймана. В гаремі султана полонянка виконувала саму різну роботу. Вона носила воду для великого господарства Сулеймана, мила поли то сходи у палаці, чистила килими, сторожувала біля передпокоїв султана та займалася багатьма іншими справами. Та одного разу, як говорить автор, «надійшов пам’ятний день і таємнича година її долі». Стоячи біля дверей одаліски султана вона не втрималася і лише один-єдиний раз підняла очі на величного з найвеличніших, хоча не мала право це робити.
Українська дівчина надзвичайно вразила Сулеймана Великого своєю красою, а з часом і розумом. Завдяки старанням набожного вчителя Абдуллага Настя дуже добре розумілася на Корані. Та й з падишахом розмовляла переконливо і сміливо, бо добре знала, що за Кораном чоловік не має права взяти дівчину силою, бо то є великий гріх. Така поведінка і розмови Сулеймана з дівчиною сколихнули його душу, тому що з ним більш ніхто не наважався так говорити, окрім рідної матері. Та не тільки сміливість дівчини і її слова зацікавили султана, «але й вільна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед Богом. Ще не маючи волі, будучи невільницею, Хуррем у розмові з Сулейманом на його запитання, що ти робила б, якби сповнилося твоє бажання, відповіла: «Я будувала б, будувала багато… наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), …велику дарешттіру (лікарню), …каравансерай для подорожніх і чужинців».
Вже після перших розмов з дівчиною Сулейман відзначив її великий розум та пошану до своєї батьківщини, до землі, де вона народилася, бо Настя ніколи не забувала про рідну українську землю та про свій рідний народ. З часом Настя, а потім Ель Хуррем, отримала волю, прийняла іслам і стала дружиною Сулеймана Великого. Згодом вона народила йому трьох дітей: «Вона блистіла умом і веселістю, безоглядністю і милосердям».
Нова дружина падишаха досить швидко набула визнання, представники різних країн стали просити послухання у Роксолана, навіть незважаючи на те, що вже були допущені до палацу дозволом султана. До Роксолани, яка ходила «без заслони», часто заходили зовсім чужі і незнайомі люди — вчені, майстри, поети, «муляри й будівниці, кожного вона приймала, і кожен з них дивувався її розмовами і зацікавленням». Навіть проповідники Корану просили, щоб Сулейман Великий, володар трьох частин світу, прислухався до прохань і порад Ель Хуррем. І влада його із любові великої переходила в руки його жінки». Та як кажуть у народі — «Коли влади багато, то горе поряд ходить». Так сталося і з Роксоланою.
Не менше уваги, ніж видатним людським якостям, автор повісті «Роксоляна» приділив і красі цієї незвичайної жінки. Але все ж таки, саме вміння довести свою правоту, вміння переконувати людей, які ніколи в своєму житті не знали відмови, вміння турбуватися про інших і надзвичайний розум Роксолани зробив її найвидатнішою і найпрогресивнішою жінкою свого часу. Але й сьогодні саме такі риси повинні мати жінки сучасних лідерів, саме так повинні вони поводитися у суспільстві і саме так турбуватися про свою рідну країну. Саме такою, як Роксолана, повинна буди дружина сучасного державного діяча, саме Роксолана може бути прикладом для таких жінок.
