Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Образ Роксоляни (за однойменною повістю О. Назарука)
Всі публікації щодо:
Назарук Осип
Настя Лісовська — звичайна дівчина, дочка священика з Рогатина, постає перед нами непересічним образом, справжньою особистістю. Дивно, але якби я не знав, що історія Роксоляни правдива, я б ніколи не повірив, що таке могло трапитись насправді. Але факти річ уперта, крім того, в житті можливо всяке… Залишається тільки захоплюватись дивовижною жінкою, розумною та рішучою, такою, як її змалював Осип Назарук у своїй повісті.
Головна героїня повісті потрапляє в турецький полон і опиняється в гаремі султана Сулеймана Пишного. Звикла до волі, звикла сама робити свій вибір, дикі та абсурдні умови існування дівчат у гаремі спочатку пригнічують Роксоляну. Але життєрадісність, феноменальна твердість її вдачі, яку не зламали жодні життєві випробування, допомагає дівчині вижити. Її веселий сміх, вроджений талант до пісні, притаманний чи не всім українським дівчатам, дивують і охорону гарему, й усіх мешканок цього таємного царства. Чутки про сонячну, гордовиту чужинку доходять до самого султана. Навіть прізвисько дістає дівчина відповідне — Хуррем, що означає «Та, що несе радість». Вже ця, здавалося б, дрібниця багато в чому визначає майбутнє Анастасії. Потрапляючи в гарем, жінки отримували нові імена — квіток, предметів, явищ природи… В цьому найменуванні відображається традиція ставлення до жінки — як до забавки, як до предмета. Настя зберігає саму себе, навіть у новому імені вона залишається перш за все людиною, особистістю, не стаючи просто забавкою. І Сулейман не може оминути гордовитої чужинки. Це насправді феноменальний історичний факт — порушено споконвічні традиції ісламу, Сулейман Пишний, тінь Аллаха на землі по-справжньому закохується в просту дівчину, одну з сотень тих, що поневолені в його гаремі. За свідченнями різних людей: іноземних послів, що прибували в його державу, державних службовців та інших — протягом близько тридцяти двох років Сулейман зберігав вірність своїй коханій. Вона домоглася переселення з гарему до царських покоїв, і навіть не домоглась: побачивпіи поруч себе гідну жінку, яка не була жодної мірою одною із «забавок султана», він не заперечував такому переселенню.
Ставши дружиною султана, Роксоляна не тільки посіла місце коханої, а й стала його найкращою порадницею у політичних та військових справах. Неабиякий розум та сила вдачі допомогли цій жінці досягти значного політичного впливу фактично в усьому світі.
Я ніколи й подумати не міг, що популярність Роксоляни не обмежується творами українських письменників та істориків, які захоплювались своєю співвітчизницею, що постать цієї дивовижної жінки відома в усьому світі: починаючи від свідчень тогочасних політиків, послів, дипломатів, і закінчуючи істориками та письменниками сьогодення.
Про Роксоляну написані твір Павла Загребельного, опера Д. Січинського «Роксоляна», повісті О. Назарука (1930), С. Плачинди і Ю. Колісниченка, драма Г. Якимовича (1869) та роман М. Лазорського «Степова Квітка» (1965), наукова студія І. Книш «Імператорська кар’єра Анастасії Лісовської».
Роксоляна, навіть ставши султаншею, не перестала бути українкою: про це промовисто свідчать її власні дії у ролі однієї з найвпливовіших жінок тогочасного світу. Вона постає перед нами людиною дуже розумною, вищою від звичайних придворних інтриг, життєрадісною та цілеспрямованою. Доля Роксоляни — дивовижний факт, унікальний випадок в усій світовій історії, але ж її доля не була випадковістю, а стала результатом її дій, винагородою за риси її вдачі. Образ Роксоляни і досі хвилює письменників та істориків, зачаровує читачів…
