Українська література - шкільні твори - 2024

Антирелігійний мотив повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Багато творів Нечуя-Левицького позначені антирелігійною спрямованістю, серед і повість «Кайдашева сім’я», в якій зображено життя пореформеного села. Автор подає трактування релігійності своїми героями, їхнє розуміння християнських догм. Проте можна зробити висновок, що все це немає нічого спільного зі справжньою релігією, яка покликана пробуджувати все найкраще.

Крім того, автор описує аморальність, лицемірство, кар’єризм духовенства викриває Нечуй-Левицький в антирелігійних творах: «Старосвітські батюшки та матушки», «Афонський пройдисвіт». Представники духовенства та селянства — головні образи твору, які є типовими.

Повість Івана Нечуя-Левицького має помітний антирелігійний мотив, акцентовано увагу на тому, що релігія має бути вільна від догм та постулатів, іти від душі. Автор викриває облудність служителів церкви, які використовували в своїй практиці різні засоби. Розповіді баби Палажки про мощі Києво-Печерської Лаври подано у знижено-гумористичному плані. Це говорить про віддаленість українського села від справжньої церкви та релігії. Їхні поняття та уявлення є дещо спрощеними, їм потрібно пояснювати різницю між тим, що вони вважають релігією, та тим, якою вона є насправді.

Мелашка є втіленням високої народної моралі та релігійності, вона вирізняється з-поміж інших героїв повісті поважним ставлення до батьків, відсутністю егоїстичних інтересів, шанобливим ставленням до чоловіка. Мелашка їде разом з односельчанами в Київську Лавру на прощу. Письменник поетизує свою героїню, це лірична душа. Вона влаштовується пекти проскури, саме в монастирі дівчина знаходить душевну рівновагу, до неї приходить розуміння того, що варто повертатися додому, бо там на неї чекає коханий Лаврін.

Особливою побожністю вирізняється Кайдаш, який постійно ходив до церкви, виконував всі обряди, проте, на жаль, це не врятувало його від лихої смерті. Незважаючи на зовнішню побожність, він постійно пиячить, що приводить до трагічних наслідків — утоплення в річці. Кайдаш не може зрозуміти, що з ним відбуваються, його переслідують містичні видіння, зокрема ввижаються чорти.

Невістка Мотря часто порушує четверту заповідь Божу: поважати та шанувати батьків. Не можна говорити, що про те, що Карпо керується по життю релігійними принципами. Нехтує релігійними нормами та моральною етикою і Маруся Кайдашиха, яка найчастіше затіває сварки в родині. Через неї розпочинаються взаємні претензії, що розгортаються навіть у бійки. У процесі беруть участь усі, навіть ті, хто сторониться таких сварок: Омелько, Лаврін та Мелашка.

Автор прагне зобразити селянське життя без прикрас. У центрі повісті — повсякденний план зображення селянської сім’ї, на перший план висуваються побутові сварки, найчастіше вони спричинені тим, що люди не розуміють одне одного. У низці ситуацій на перший план виступає змізерніння людської душі, яке зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків.