Українська література - шкільні твори - 2024

Характеристика Карпа Кайдашенка у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Образи братів у творі зображено паралельно за принципом антитечного протиставлення, змальовані їх в гумористично-побутовому плані. Карпо і Лаврін протиставляються одне одному, проте часто автор виділяє і спільні риси, акцент робиться на відмінних характеристиках.

Кожен із Кайдашенків — індивідуаліст зі своїми егоїстичними інтересами, у кожного є мрія про власне господарство та землю, через що їхнє спілкування погіршується, перетворюється на постійні сварки.

В портретних характеристиках автор акцентує увагу на грубій зовнішності Карпа: широкий у плечах, гострі очі, тонкі губи, що мають в собі щось неласкаве, темні очі, ніби сердиті. У портреті Лавріна навпаки йде акцент на ніжності та тонких рисах обличчя. Вдача братів теж різна.

У виборі собі нареченої Карпо керуються загальними орієнтирами, хоче собі дівчину, щоб була бриклива, як муха у Спасівку, щоб могла сама захистити себе. Карпо не любив жартувати з дівчатами, вони вважали його грубим. Портретна деталь: Карпо осміхається, саме осміхається, а не сміється, після чого насуплене обличчя розвиднювалося.

Карпо різкий по натурі, він ні перед чим не зупиняється, показує свій характер, з самого початку перечить батькові, після одруження ще більше прагне відділитися від спільного господарства. Він відчуває, що зрівнявся у правах з батьком. Тепер відповідає за свою дружину, позитивним в образі є те, що Карпо уміє відстояти інтереси своєї дружини, захищає її від матері та батька, навіть піднімає руку на батька, таким чином руйнуючи патріархальні традиції. Карпо непокірний, він з самого малку не слухався батька.

У другій частині твору бачимо те, як розпочинається ворожнеча між членами родини, як сваряться вони через садибу, стару грушу, за межі й таке інше. Проблема нестачі землі є основоположною, оскільки вона розглядається як основний засіб, без якого неможливе існування. Між братами також починається війна, у гумористичному плані автор зображує плітки, злість, заздрощі та все інше, що супроводжує постійні сварки. Гумор у творі носить співчутливий характер, бо селяни потрапили в нестандартну ситуацію пореформеного села.

Карпо впертий та норовливий, затурканий та принижений панщиною. Це глибоко егоїстична натура, яка не здатна побачити інтереси інших, прислухатися до чужої думки. Його мотиви корисливі, дружину обирає з багатого роду. Карпо стає прекрасним десяцьким, всі вірять, що з нього буде добрий посіпака.

Отже, у образі Карпа Іван Нечуй-Левицький прагне показати те, як серед селянства народжуються нові господарі. Крім позитивного, цей процес має і багато негативних рис. Зокрема, це стосується того, що Кайдашенко нехтує будь-якими морально-етичними принципами, на першому плані егоїстичні дрібновласницькі інтереси. Такі обставини приводять до цілої низки дрібних сварок, які завершуються часто трагічно. Наприклад, Марусі Кайдашисі викололи око. Основна думка твору — у будь-яких ситуаціях варто залишатися людиною.