Українська література - шкільні твори - 2024

Колоритні людські характери в повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Ось уже кілька поколінь із задоволенням читають повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Твір привертає увагу не лише правдивим зображенням подій, щирим гумором, в’їдливою сатирою, але й колоритними людськими характерами. Автор не робить образи типовими, як це часто трапляється в літературі, кожен герой «Кайдашевої сім’ї» — індивідуальність. Достатньо перерахувати кілька найбільш яскравих рис якогось героя, і читач одразу здогадається, про кого йде мова.

Омелько Кайдаш — голова родини. Чоловік вірить в Бога, дотримується посту, але завжди не проти випити горілки. Він вважає, що натщесерце пропустити чарочку — не гріх. Омелька не можна назвати злим, але й вислів «м’яке серце» теж не про нього. Герой часто свариться з синами, адже вважає, що знає, як правильно робити. Коли діти не слухають його, чоловік сердиться і прямує до шинка. Як і сини, невістки не чують від старого доброго слова.

Маруся Кайдашиха — мати Карпа і Лавріна. Жінка колись служила у панів, тому поводити себе намагається по-панськи. Вона вважає, що всі навколо мають зважати на це, шанувати її й давати їй тільки найкраще. Кайдашиха любить, щоб її слухалися, тому з невістками поводиться відповідно. Не можна не помітити лукавство героїні. У панів вона навчилася солодкої, улесливої мови, до якої вдавалася, коли говорила з багатіями, або коли чогось потребувала від іншої людини. Ця особливість яскраво проявляється, якщо порівняти поведінку Марусі Кайдашихи на розглядинах у Довбушів та у Балашів. В будинку багатіїв вона говорить солодко, поводиться так, щоб її, наче паню посадили на покуті. У бідних Балашів жінка говорить з насмішкою, на покуті сідає без дозволу.

Карпо — старший син Кайдашів. Це парубок з бунтівливою натурою. Він часто злиться, може зчинити бійку навіть з батьком. Проте чоловік справедливий. Молодший син Лаврін протиставляється Карпові. Він лагідний, має романтичну натуру. Парубок не любить сваритися, намагається уникати конфліктів, хоч вдається це не завжди.

Відповідно до своїх характерів Кайдаші-молодші обрали собі дружин. Карпо одружився на Мотрі — дівчині з перцем. Мотря чимось схожа на Марусю Кайдашиху. Вона теж любить бути головною, не вміє коритися. Проте Мотря ніколи не вдається до улесливості, якщо людина їй не до вподоби.

Мелашка — дружина Лавріна. Це дівчина добра, чуйна. Її серце вразливе до знущань свекрухи, але захистити себе дівчина не може. Кілька разів вона намагалась гостро відповісти Кайдашисі, але постійно сваритися не могла. Мелашка не витримала життя з Кайдашами і втекла у Київ. Додому молодиця повернулась тільки тому, що сумувала за чоловіком.

Отже, кожен герой повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» наділений рисами, властивими тільки йому. Автор звертає увагу на ці риси, показуючи різноманітні ситуації, в які Кайдаші потрапляють у повсякденному житті. Якщо проаналізувати портрети героїв, легко помітити, що у їх зовнішності відображається внутрішній світ.