Українська література - шкільні твори - 2024

Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна (за повістю Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»)

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Карпо і Лаврін Кайдашенки — представники молодшого покоління. Брати дивують читачів протилежними характерами. Виникає питання, як в одній родині могли вирости такі різні люди. Спільні риси знаходимо лише в зовнішності героїв.

І Карпо, і Лаврін були високого зросту, мали рівні стани. Обидва парубки були довгообразі, мали русяве волосся і носи з горбинкою і рум’яні вуста. Статурою хлопці були схожі на батьків.

Деякими рисами зовнішності брати відрізняються, ці риси відображають внутрішній світ героїв. Карпо мав батькові карі очі, гострий погляд. Лаврін був схожий на матір. Обличчя старшого брата було бліде, а на щоках молодшого грав рум’янець. Про Карпа І. Нечуй-Левицький писав: «Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве».

Особливо відрізняються очі парубків. Не дарма говорять, що очі — дзеркало душі. У Карпа вони «гострі, темні… ніби сердиті». Очі Лавріна «веселі сині, як небо, … світились привітно й ласкаво». Дрібні кучері, тонкий ніс і рум’яні губи надавали обличчю свіжості, молодечої краси.

Не знаходимо нічого спільного у характерах братів. Різниця у поведінці проявлялася ще в дитинстві. Карпо завжди був гордим, задиркуватим, його запальна вдача не давала йому змовчати навіть перед батьком. Лаврін навпаки був покірною дитиною. Спокійний хлопчик любив грати на сопілці, милуватися природою. Не дивно, що він виріс людиною з ніжною, ласкавою душею.

Карпо був мовчазним, здавався непривітним. Він ніколи не жартував з дівчатами. Лаврін любив веселитися. Маруся Кайдашиха пишалася молодшим сином, говорила що дівчата готові зламати перелази, коли він йде вулицею. Якщо Лаврін умів посміятися по-доброму, то Карпо любив насміхатися над іншими. Ті, хто знали Карпа вважали його гордим. Парубок заперечував це, але його поведінка говорить про інше. Задиркуватість, зверхність парубок, очевидно, успадкував від матері.

По-різному парубки ставляться до сварок. Лаврін намагається не брати участь у конфліктах, особливо, якщо їх причина — якісь дрібниці. Карпо не може не вставити свого слова у чварах. Причому чоловік прагне, щоб його слово було останнім. Гнів часто засліплює Карпа. Він піднімає руку на батька, на матір. Лаврін стає на захист Марусі Кайдашихи.

Важливу роль у житті Карпа грають гроші. Герой прагне збагатитися будь-якою ціною. У Лавріна інші цінності: він хоче створити сім’ю, у якій би панували мир та затишок.

Дружин парубки вибирають відповідно до своїх характерів. Карпо одружується з брикливою, «з перцем» Мотрею Довбишівною. Після одруження Карпо стає ще скупішим і злішим. Він зневажає батьків, ставиться до них надмірно вороже. Лаврін якось зізнається братові, що шукатиме дівчину «тиху, як тихе літо». Він одружується зі спокійною, доброю Мелашкою. Життя у родині, де постійно спалахують сварки, змінює Лавріна. Чоловік прагне відокремитись, збагатитись, все частіше стає учасником конфліктів. Хоча до любої Мелашки завжди ставиться ніжно, оберігає її.