Українська література - шкільні твори - 2024

Порівняння любові Мелашки і Лавріна з любов’ю Карпа і Мотрі

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

У повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицький показав, яким різним буває кохання, як стосунки людей визначаються їхніми характерами, особливостями світогляду. Письменник розповідає про сім’ї Мелашки і Лавріна, Карпа та Мотрі так, що читач невільно порівнює ці пари, роблячи висновки про кохання, подружнє життя.

На початку повісті автор подає діалог братів-Кайдашенків, в якому вони висловлюють свої побажання щодо майбутніх дружин. Карпо хоче знайти другу половину «трохи брикливу», «щоб мала серце з перцем». І на його життєвому шляху трапляється така жінка: Лаврін радить братові придивитися до Мотрі Довбишівни, бо ж вона має саме такий характер.

Непокірна, з гострим язиком Мотря полонить серце Карпа. Дуже скоро вони грають весілля. Молоді люди кохають одне одного, але виявляють у стосунках ніжності. Щастя для них не у зворушливих стосунках, а в грошах. Матеріальні розрахунки часто переважують кохання. І Карпо, і Мотря зацікавлені у тому, щоб мати власну хату, поле, худобу. Мотря не може знайти спільної мови зі свекрухою, тому просить Карпа відділитися. Чоловік не проти цього, адже і сам не може змовчати під час сварок і тільки посилює їх.

Карпо виявляється гарним батьком і чоловіком. Він любить свою сім’ю. Його кохання до Мотрі проявляється насамперед у тому, що чоловік захищає її від прискіпувань своїх батьків.

Зовсім інші стосунки між Лавріном та Мелашкою. Веселий парубок, добрий парубок вибрав собі чуйну дружину з «поетичною душею». Ще до одруження братові Лаврін зізнався, що хоче знайти дівчину «гарну, як квіточка, чарівну, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо». Саме такою була Мелашка.

Парубок одразу закохався в тендітну, ласкаву дівчину. Залицяючись до дівчини, він говорить красиво, поетично. Зовсім не так, як розмовляв Карпо під час першої зустрічі з Мотрею. Мова Лавріна доводить, що його кохання чисте, як сльоза. Парубок не звертає уваги на бідність коханої, на невдоволення матері невісткою. Його почуття попри все це залишаються чистими і ніжними.

Після одруження їх кохання тільки розквітає. Лаврін та Мелашка не пропускають жодної миті, коли можна побути разом. Чоловік проявляє своє кохання навіть у дрібницях. Наприклад, він підставляє своїй дружині під ноги стільчика, бо вона не дістає до діжі, щоб вимішати тісто, витирає піт з Мелашчиного чола.

Щоденні чвари стають ложкою дьогтю у солодких стосунках цієї пари. Мелашка відпрошується піти з прочанами до Києва на Великдень. Там вона залишається у проскурниці, щоб не повертатися до лихої свекрухи. Молодиця дуже страждає від розлуки з коханим. Вона не може без сліз згадувати про Лавріна. Чоловік не знаходить собі місця після того, як його дружина не повертається. Він кидається на пошуки коханої. Мелашка повертається додому, ледве побачивши обличчя чоловіка. Вони продовжують жити в злагоді та коханні. В любові вони намагаються виховувати дітей.

Отже, кохання Мелашки та Лавріна, Карпа та Мотрі різне. Я вважаю, що щасливіша та пара, яка жила в ніжності і чистій любові.