Українська література - шкільні твори - 2024

Проблема багатства в повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

У повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицький показує життя українського селянства пореформеної доби. Проблему багатства у цьому творі треба розглядати, враховуючи історичний контекст.

Вказана проблема не проявляється так яскраво, як проблеми кохання, сімейного щастя, батьків і дітей, але грає важливу роль у соціально-побутовій і морально-етичній проблематиці твору. Розкривається вона на прикладі Кайдашів, Довбишів та Балашів.

Омелько та Маруся Кайдаші знають, що таке кріпацтво, тому вони так дбають про своє господарство, намагаються примножити свої достатки. Не можна сказати, що Кайдаші багаті, але чесною працею вони заробили собі деякі статки. Омелько Кайдаш постійно працює на полі, або на подвір’ї, Маруся дбає про оселю.

Маруся Кайдашиха не байдужа до грошей. Жінці дуже хочеться, щоб її сини знайшли собі дружин із багатих сімей. Звідки у героїні така любов до грошей? Кайдашиха в молодості служила у панів. Вона дуже цим гордилася, хвалилася перед іншими. Жінка була переконана, що усі мають її поважати. Вона зневажливо ставилася до бідніших за неї. Цікаво порівняти поведінку Марусі у Довбишів та у Балашів. У Довбишів жінка солодко говорить, чекає, доки її запросять сісти на найкраще місце. У Балашів Маруся теж говорить солодко, але у її словах дужче відчувається лукавство, насмішка. Кайдашиха нахабно сідає на покуті, хоч її туди і не запрошують.

У контексті проблеми багатства і бідності цікаво розглядати образи Мотрі і Мелашки. Мотря, виросла у достатку. Вона самовпевнена, не підкоряється свекрусі. Мелашка із бідної сім’ї. У Кайдашів вона почувається безправною, не вміє захищати себе від свекрухи так, як Мотря.

Створивши свої сім’ї, Карпо і Лаврін почали «наживати добра». Після смерті батька у спадок братам залишилася земля. Мотря почала переміряти ділянку, яка дісталася їм з Карпом. Їй здалося, що вона менша, ніж у Лавріна. Жінка зчинила сварку. Карпо пішов позиватися до волості. І не єдиний випадок, коли конфлікти в родині Кайдашів виникають через матеріальні цінності. Мотря і Мелашка сваряться через огірки, які попсували кури, через когута, кабана. За цими сварками спостерігають їхні діти.

З проблемою багатства також пов’язаний образ-символ груші. Дерево росло на межі подвір’їв Кайдашів. Груша довго не давала врожай, а одного року заряснілоа плодами. Соковиті груші для селян були справжнім скарбом, адже були джерелом прибутку. Родини Карпа та Лавріна почали ділити дерево. Розгорілася нова сварка.

Звичайно, жінки хотіли жити у достатку. Але не можна дозволяти жадібності керувати вчинками. Карпо і Лаврін також прагнули добробуту. Деякий час брати займалися спільною справою, справедливо ділили прибуток. Перешкодою стали чвари дружин.

Отже, І. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я» показав, як любов до грошей може негативно впливати на стосунки у родині, ставати причиною сварок. Прагнення багатства у селян пореформеної доби пояснюється не лише жадібністю. Люди отримали можливість мати своє господарство, тому й прагнули примножити його.