Українська література - шкільні твори - 2024

Проблема віри в Бога в повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

Релігія посідала важливе місце в житті сучасників І. Нечуя-Левицького, ось чому побут селянства того часу неможливо відобразити повно, не піднявши проблему віри в Бога. У повісті «Кайдашева сім’я» письменник розкриває її на прикладі кількох образів. Є у творі епізоди, в яких вказана проблема виступає на перший план.

Уже на початку твору знайомимося з Омельком — головою родини Кайдашів. Чоловік виявляється богомільним та богобоязливим. Щонеділі герой ходив на службу. Часто приходив зарано, коли церква була ще зачинена. Іноді Омелько Кайдаш виконував роботу паламаря: подавав священику кадильницю, ставив свічки перед іконами. Бувало й так, що Кайдаш поспішав до церкви, ледь почувши звук дзвонів. Вдома герой частенько сварив синів, при цьому приговорював, щоб вони побоялися Бога. Наприклад, коли Омелько почув, як Лаврін та Карпо говорять про дівчат, сказав: «чи в вас Бога нема в серці, що ви в таку святу п’ятницю паскудите язики?».

Поспостерігавши за героєм, можемо помітити, що його набожність йде не від душі. Чоловік просто «відбуває обряди», вважаючи, що Бог усе це бачить, і захистить від наглої смерті. Ось чому релігійність Омелька викликає у І. Нечуя-Левицького лиш іронічну насмішку. Письменник розповідає, як, ідучи з церкви, старий Кайдаш заходив до шинка випити горілки. Герой дотримувався посту, але вважав, що випити чарку — не гріх.

Омелько Кайдаш, не зважаючи на зовнішню набожність, так і не зрозумів, суть християнської релігії не в тому, щоб про людське око дотримуватися обрядів, а в тому, щоб йти до Бога, зберігаючи в чистоті свою душу.

Розповідаючи про один з походів Кайдаша до церкви, письменник говорить, що на вечірні там було порожньо «тільки в бабниці стояли три баби в намітках». Ця художня деталь говорить про те, що серед селян було дуже мало таких, що дотримувалися усіх релігійних обрядів.

Проте до церкви традиційно ходили на великі релігійні свята, наприклад, на Великдень. Йдучи в такі дні на службу, люди вбиралися в найкращий одяг. Особливо показати себе в усій красі намагалися дівчата. Вони знали, що в церкві у святкові дні буде багато парубків. У повісті показано, як до на недільну службу збиралася Мотря. Вона сподівалася побачити Карпа, а тому довго чепурилася, одягла найкраще, що було у скрині.

У повісті розповідається про відвідування прочанами Києво-Печерської лаври. Люди готові кілька днів йти, щоб побувати на Великодній службі у лаврі. І. Нечуй-Левицький викриває служителів церкви, які вдають, що є аскетами, служать Богові, а думки мають зовсім інші. Так, один чернець, слідкував за Мелашкою і хотів підстерегти її вночі, але його задум не вдався.

Отже, у повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицький підняв проблеми віри в Бога, релігії в житті селян. Письменник показав, що більшість людей дотримувалась обрядів, бо так прийнято. Мало хто замислювався, що віра в Бога не в обрядах, а в поведінці, ставленні до оточуючих, до життя.