Українська література - шкільні твори - 2024

Проблема виховання в повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

У повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицький зобразив будні звичайної селянської родини. Письменник звертає увагу на різні соціально-побутові проблеми, зокрема чільне місце займає проблема виховання. Вона проявляється не лише на прикладі Карпа та Лавріна, а й на прикладі їх дружин, дітей.

Розглядаючи цю проблему, варто поміркувати над питанням, що більше впливає на характер людини — вроджені якості, чи виховання? Карпо і Лаврін виховувались в одній родині, але, як бачимо, вони зовсім різні. Карпо грубіший, прямолінійний. Парубок звик доводити свою точку зору. Навіть до батька він не завжди прислухається. Лаврін — має ніжну, чуйну душу. Він звик уникати конфліктів. Різниця в характерах доводить те, що особистість формується на основі вроджених якостей.

Проте виховання також впливає на людину. Наприклад, Лаврін і Карпо — гарні господарі. Працьовитість, прагнення до добробуту їм прищепили батьки. Герої з дитинства бачили, як Омелько Кайдаш постійно працював на полі, порався на подвір’ї. Хлопці не знають, як це байдикувати. Герої виховувалися у повній родині, тому й самі прагнуть одружитися, стати батьками, мати господарство.

Цікаво розглядати проблему виховання на прикладі Мотрі і Мелашки. Героїні виховувалися у сім’ях з різним достатком, що позначилося на їхніх характерах. Мотря — дочка багатих Довбишів. Вона звикла, що їй дістається найкраще. Дівчина впевнена в собі, має «характер з перцем». Героїня не терпить, коли їй вказують, не мовчить, коли її ображають. Мотря здатна себе захистити навіть перед свекрухою. Мелашка зростала у бідній родині. Дівчина звикла багато працювати, бо батьки власним прикладом показували, що всього треба досягати чесною працею. Мелашка покірна і тиха. Я вважаю, що такі риси характеру також зумовлені родинним вихованням. Мелашку ніколи не вчили захищати себе. Навпаки, мати показує їй, що треба бути покірною. Наприклад, коли Балашиха бачить, що її дочці непросто жити зі свекрухою, вона говорить: «…адже ж люди якось звикають. Недурно ж кажуть: дівка, як верба: де посади, то прийметься». Молодиця жаліється матері, а та лише відказує: «Як я вийшла заміж за твого батька, то й я плакала, а далі звикла. Така вже жіноча доля». Мелашка, дійсно, спочатку кориться свекрусі, але за першої ж можливості втікає від неї.

Є в повісті «Кайдашева сім’я» також збірні образи дітей Карпа та Лавріна. Вони з дитинства бачать сварки дорослих, виховуються у такій атмосфері. Ми спостерігаємо, як вони і самі стають учасниками сварок. Дорослі за це не сварять, навпаки заохочують. Наприклад, Мотря говорить своїм дітям, щоб вони не брали гостинців від баби. Вони не лише не взяли смаколики, а й почали називати Кайдашиху образливими словами. Ось чого навчили постійні сварки. Можна припустити, що діти Карпа та Лавріна виростуть сварливими людьми, не вмітимуть цінувати родинний спокій і затишок.

Отже, І. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я» показав, як виховання впливає на особистість.