Українська література - шкільні твори - 2026

Українське життя як «непочатий рудник» (тематика творчості І. Нечуя-Левицького)

Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван

І. С. Нечуй-Левицький — самобутній майстер художнього слова. (І. С. Нечуй-Левицький започаткував новий етап у розвитку прози. Розмаїта в тематичному і жанровому аспектах проза письменника свідчить, що митець намагався піднести українське слово до такого рівня, щоб воно цікавило не липіе селянина, який одвіку зберігав його у своєму серці, а й тих, хто, може, втратив рідну мову, але ще міг національно відродитися).

Тема народної долі — магістральна тема творчості Нечуя-Левицького.

Ранні твори письменника. (Повість «Дві московки», оповідання «Рибалка Панас Круть». У них яскраво відчутно уболівання за долю скривджених. Автор заглиблюється в соціальні явища дійсності, «все гостріше відображує класові суперечності»).

Тема народної долі — магістральна тема творчості Нечуя-Левицького.

Повість «Микола Джеря» — одне з найбільших досягнень Нечуя- Левицького. (У творі йдеться про життя й боротьбу українського селянина-бунтаря за часів кріпаччини та в перші пореформені роки). Повість «Бурлачка». (Зображення тяжких умов праці і побуту робітників). «Кайдашева сім’я» — арена людських пристрастей. (Яскравий зразок реалістичної соціально-побутової повісті, в якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкриваються внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі).

Повість «Причепа» — пошуки письменником основ національного буття. (Засудження ворожої українському народові політики полонізації чи русифікації, показ згубного впливу ворожого середовища на молодь з українських попівських та міщанських родин).

Роман «Хмари». (Відгук на розгортання народницького руху, в якому вже на початку 60-х років брала участь освічена українська молодь. Концеп- туальність роману втілена в символічному образі хмар як темних сил, котрі прагнуть задушити проблиски українського культурно-освітнього життя).

«Старосвітські батюшки та матушки», «Афонський пройдисвіт». (Це твори, в яких викривається аморальність духовенства, життя попів як нероб і гультяїв, котрі забезпечують свій комфорт коштом трудівників).

Комедії «На Кожум’яках», «Голодному і опеньки — м’ясо». (Висміювання бездуховного животіння обивателів, показ згубності для людини розриву з етичними принципами, виробленими народом упродовж століть). Історична тематика у творах І. С. Нечуя-Левицького. (У творчому доробку письменника є низка творів на історичну тематику, в яких він писав про боротьбу українського козацтва проти іноземних поневолювачів, вивів ряд історичних постатей, показав духовний занепад зрадників народу. Це роман «Князь Єремія Вишневецький», повість «Гетьман Іван Вигов- ський», драми «Маруся Богуславка», «В диму та полум’ї»).

І. С. Нечуй-Левицький — письменник глибоко національний. (Він значно розширив художньо-тематичні горизонти української літератури, збагатив її творами про життя селян, інтелігенції, писав також на історичну тематику. Отже, життя всіх соціальних верств українського народу стало об’єктом художнього дослідження в творчості Нечуя-Левицького. Саме це дало змогу Олесю Гончару сказати про нього: «Він заслужив звання народного письменника»).