Українська література - шкільні твори - 2026
Проблеми моралі у повісті «Кайдашева сім’я»
Всі публікації щодо:
Нечуй-Левицький Іван
Повість «Кайдашева сім’я» називають соціально-побутовою, бо в ній відбилися й справді соціально значущі проблеми. І одна з таких головних проблем — це проблема моралі.
Звичайно, соціальний устрій впливає на людське життя, проте й людина формує соціум. До того ж, оскільки кожен відповідає за свою моральність, саме це й визначає життя людини — міра моральності. Ці міркування незмінно виникають, коли спостерігаєш, як розгортаються події у родині Кайдашів та й у всьому селі Семигори. На перший погляд, стійка релігійна мораль керує свідомістю людей: ось старий Омелько Кайдаш поститься кожної п’ятниці, щоб не вмерти наглою смертю, набожна баба Палажка вже двадцять разів їла паску у Києві, спасаючи душу. Та чи стала ця мораль суттю вчинків героїв? Омелько поститься у п’ятницю, проте не може відмовитися від чарки і пиячить одчайдушно просто у п’ятницю перед паликопою. «Набожна» Палажка розуміє, що Бог не простить її, якщо залишиться не перепрошеною провина перед людьми. І от Палажка йде селом перепрошувати за провини в тих, з ким посварилася. І що ж виявляється? «…Як вона лаялася з цілим селом, то для неї довелось сливе не минати ні одної хати і ходити з хати в хату, як ходить піп з молитвою». Отож і вся «набожність». Якщо це тільки зовні, то людина не керується мораллю у своїх вчинках щодня навіть у побуті. Так відбувається поступове зруйнування моралі. Адже мораль — це не святковий одяг, який у будень ховають до скрині. Вона або є, або ні. Саме так це проявляється, зокрема, у вчинках Марусі Кайдашихи, яка зовні така вже чемна, так солодко примовляє, як вона це піддивилася у панів. Та за цією солодкістю немає справжньої любові до людей. Мотрю вона спочатку зовні привічає, бо та з багатої родини, а Мелашку просто відверто зневажає. Та й синів своїх хіба ж вона любить, коли заради них не хоче поступитися нічим, а надто своїм егоїзмом. Здається, серед усіх грубих неласкавих родичів хіба що Мелашка людяна. Проте життя у родині Кайдашів порушило і її мораль: вона стає лайливою й грубою не згірш за Мотрю. Змальовуючи з гумором сімейні сварки, Нечуй-Ле- вицький серйозно і вдумливо розмірковує над проблемами моралі. Письменник м’яко, але наполегливо провадить думку: основа людської моралі — любов до Бога і до людини, а без цього людина не має жодного шансу на щастя.
Моральність — основа нормальних стосунків не тільки у родині, а й у суспільстві.