Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Честь - ній секундант (за поезією Б. Олійника «Ринг»)
Всі публікації щодо:
Вірші Бориса Олійника надзвичайно чесні й глибокі. Читати їх цікаво, адже вони порушують проблеми, які нікого не залишають байдужими.
Мене особисто надзвичайно схвилювала ситуація, описана в поезії «Ринг». Дійсно, життя — це постійна боротьба. Ми боремося, наприклад, зі своєю лінню, відстоюємо свою точку зору, переборюємо певні труднощі, які стають на заваді досягнення нами своїх цілей, інколи доводиться поборотися, як говорять, за своє місце під сонцем. Життя — це арена, на якій зустрічаються у двобої добро і зло, правда і кривда. Адже люди — це носії різних поглядів і різних точок зору, одні з них живуть за законами моралі, інші їх ігнорують. І часто, коли ми вживаємо слово «боротьба», то маємо на увазі можливість помірятися не стільки фізичною силою, скільки духовною. У таких ситуаціях людина перевіряє себе, свою моральну стійкість.
У центрі твору — картина несправедливого бою, бою без правил, який має відбутися на рингу. До нього готуються двоє. Не суперників, а ворогів:
Там не суперник мій, а ворог Зіперсь бундючно на канат.
Так, ворогів. Бо суперники прагнуть перемоги, продемонструвавши свою перевагу над іншим у чесному поєдинку, на рівних з іншою людиною умовах. Вороги ж у протистоянні можуть використовувати недозволені засоби, вдаватися до аморальних вчинків.
Ліричного героя вражає нахабність і підступність його ворога, який вступив у змову з суддею. Тому персонаж прекрасно розуміє, що справедливого бою годі сподіватися і налаштовується на складну жорстоку боротьбу:
Той ворог хитро, як лисиця,
Мені готує рішенець.
Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець.
Суддя те бачить
Та… не баче. »
Вони у змовинах давно.
Та юнак не боїться виходити на ринг. Найважливіше для нього — не втратити честі та совісті, залишитися вірним своїм принципам та ідеалам:
Я все стерплю в жорстокім герці,
Аби лише, зберігши стиль,
Не пропустить удару в серце,
Не пропустить… Не пропустить…
Говорячи про удар у серце, герой саме і має на увазі загрозу втрати себе, чого в жодному разі він допустити не може. Він готовий захищатися від ворога:
Я визбираю в жмуток силу Своїх поразок і удач —
В ім’я Отця, і Духа, й Сина Обрушу з лівої удар…
Ліричний герой, суголосий з автором, засуджує підступність, брехню й утверджує загальнолюдські моральні ціннрсті — правдивість, здатність боронити свої ідеали, людську гідність і честь. Про це недвозначно свідчать рядки:
Іду, і поруч твердо
Крокує Честь — мій секундант.
І я вірю, що ліричний герой переможе. Він для мене є взірцем людини чесної, сильної духом, справедливої, безстрашної, рішучої, впевненої в своїх силах, самовідданої та наполегливої.