Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Чи підкорив Степан Радченко місто?
Всі публікації щодо:
Варіант 1
Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі «Місто» намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві.
Степан Радченко, впевнений у собі, рішучий, здібний, енергійний юнак, який приїжджає до столиці України, щоб отримати там гідну освіту, використати її на благо рідного села та сприяти скорішому переходу життя селян на новий, більш сучасний рівень у всіх сферах життя. Спочатку Київ його лякає, адже він великий, сумний, ворожий, сповнений незвичних дійств та незнайомих людей. На фоні великого міста рідне село Степана здається йому тихим і надійним пристанищем чимось дуже рідним, теплим і майже ідеальним. Проти у міста було багато гачків для таких, як Степан.
На один з цих гачків і впіймався головний герой роману. Місто забрало його душу, воно поступово змінило світогляд і прагнення сільського юнака.
Степан Радченко захоплюється літературою, хлопець відчуває не тільки здібність до неї, а й жагуче бажання бути визнаним автором. Він кидає навчання і з часом стає відомим письменником. Разом з цим Степан починає поділяти моделі поведінки міських жителів, їх мрії і засоби втілення цих мрій у реальність.
Але він залишається для міста чужою людиною і лише пристосовується до його життя. Із ідеаліста, сповненого світлих сподівань, Степан Радченко перетворюється на прагматичну молоду людину, ерудовану, здібну, іронічну людину, яка заради досягнення своєї мети здатна навіть на жорстокість.
Та й нова мета Радченко вже не така гідна, як була до того. Він вже не збирається повертатися до села, тому і мріє зовсім про інше. Тепер мета Степана — це визнання та супутні атрибути успіху — слава, престижна робота, гарне житло. Але й отримавши усе це, Степан не здобуває душевного спокою, адже на все життя він залишається розірваним навпіл між собою міським та собою минулим, сільським.
Навіть раптове натхнення головного героя твору і намір Степана писати великий твір «про людей» — це щось швидкоминуче, адже йде не від душі, а зовні. А ось всередині його — розгубленість, роздвоєність і пустота, стан, в якому людина не може бути справжнім митцем.
У психологічному образі головного героя роману «Місто» В. Підмогильний розкриває трагедію втрати особистості, неготовності і неспроможності прагнучої визнання обдарованої людини зорієнтуватися у місті, на кожному кроці сповненому спокус та суперечливих можливостей. Не зміг зорієнтуватися у великому місті і Степан Радченко — врешті-решт не він підкорив місто, а місто підкорило його.
Варіант 2
Бажання підкорити місто є характерним і цілком зрозумілим бажанням для великої кількості мешканців сіл. Кожна людина прагне поліпшити своє життя, поставити собі певні завдання, домогтися їх і тим самим переконатися у власних силах і можливості досягати поставлених цілей. В якості прикладу можуть бути розглянуті жителі сіл, які хочуть переїхати у велике місто, яке здається їм місцем, де можна домогтися більшого успіху, реалізувати себе і показати, що ти чогось реально вартий. Гарним прикладом такої ситуації може служити головний герой роману «Місто» авторства Підмогильного Степан Радченко.
Варто відзначити, що спочатку Степан не розраховував залишатися в Києві, куди він переїхав з рідного села, на дуже тривалий час. Його первинною метою було отримати якісну київську освіту, щоб потім повернутися в рідне село і зробити щось таке, що покращить життя односельчан, за рахунок отриманого київського освіти. Але, як тільки він перебрався в столицю, його тут же почали долати зовсім інші проблеми, а про свої початкові плани він ніби зовсім забув.
Київ його налякав, але потім, поступово, змінив. Замість того щоб вчитися, Степан кинув навчання і почав займатися тим, що йому подобалося — писати. Крім того, для нього стають природними звичайні бажання киян, які криються у досягненні власних цілей будь-яким шляхом, чого б це людині не коштувало. Цілком зрозуміло, що звикнувши до цього, Степан перестав хотіти повернутися в рідне село і займатися тим, чим спочатку планував. Втім, незважаючи на все це, щось сільське в характері залишалося йому властивим, а тому він так і не став повністю щасливою людиною.
Можна сказати, що Степан Радченко підкорив місто? Відповідь на це питання неоднозначна. З одного боку, Степан зміг домогтися реального життєвого успіху, став хорошим письменником, отримав певне визнання. З іншого боку, людина ніколи не може змінитися тотально і повністю. Їй завжди залишається притаманне щось з минулого. Крім того, більш високі початкові цілі Степана він так і не зміг реалізувати. Він не допоміг власним селу, не став йому дійсно корисним, він навіть не вивчився нормально. Але ж саме з такими намірами він вирушав до Києва. Загалом, цілком можна припустити, що все сталося навпаки: саме Київ підкорив Степана, змішав йому всі плани, змінив його під себе. Це можна з упевненістю підтвердити тим, що, незважаючи на всі свої успіхи, ніякого щастя Степан Радченко так і не досяг.
