Українська література - шкільні твори - 2026

МОТИВИ ЛІРИКИ О. ПІДСУХИ

Варіант 1

Коли читаю твори українських поетів і письменників, мені здається, що всі вони народжуються з піснею в серці та любов’ю до рідного краю. Може, саме тому їхні слова так чарують нас, не залишають байдужими, дають можливість по-іншому подивитись на казковий дивосвіт — нашу українську землю.

Таким даром наділений, безперечно, й Олександр Підсуха, відомий поет. Його творчість і досі живить серця багатьох людей, бо вона пройнята глибоким ліризмом, щирістю, романтизмомі вірою в щасливе майбутнє нашого народу.

Народившись на Київщині в 1918 році в родині звичайного сільського коваля, поет рано зазнав горя й поневірянь. Ще в дитинстві він втратив батька, болючий відбиток залишила на його серці війна. Але всі ці випробування лише загартували юнака, навчили цінувати такі людські якості, як доброта, самопожертва, вірність, мужність, милосердність, цілеспрямованість, людяність.

Саме в дитинстві та юності лежать витоки лірики О. Підсухи. Тоді, коли поет усвідомив, що будь-яка випадковість може позбавити його життя, він став цінувати прості радощі земного існування: дівочу пісню й шепіт вітерця у верболозі, теплі промені сонця й веселі хмаринки, барвисті крила метеликів і сяючу зірками ніч.

У своїх творах поет намагається донести до нас розуміння цієї неповторної краси, навчити цінувати кожну мить і проживати її достойно, уміти бачити прекрасне в повсякденному житті й радіти йому.

Вірші Олександра Підсухи допомагають краще зрозуміти самих себе, пройнятися любов’ю до свого народу, усвідомити святість тієї землі, «де перший раз побачив сонця схід».

Мені хочеться від усього серця подякувати поетові за його чудові рядки, за вміння розбуджувати людські душі та нести у світ доброту й тепло: —

Ніякими словами не віддячу За твій співучий всеосяжний світ.

Варіант 2

Риси поезії Олександра Підсухи — простота, прямота, цілеспрямованість. Поет знає, що й для чого хоче сказати, і вміє сказати це точно, ясно й переконливо. Інколи може навіть здаватися, що він занадто стриманий, аж до суворості, але це хибна думка. Є в нього справжнє й миле почуття гумору, і усмішка не раз осяває теплим промінням його строгі рядки, причому у випадках, коли йдеться про дуже важливі речі, що зовсім не призводить до «зниження» тих речей.

Тематика творів О. Підсухи різноманітна: в одних з них автор розповідає про героїку Великої Вітчизняної війни, в інших захоплюється красою і могутністю рідного краю. Є й чимало віршів про красу української природи, про рідну мову, про вірне й щире кохання.

Мир і війна, життя і смерть, сонце і морок — це драматичне зіткнення визначало характер поетичного світосприйняття Олександра Підсухи. Вірші, що написані на полі бою, і ті, які з’явилися після перемоги, сповнені були світлим, оптимістичним звучанням.

З віршів Підсухи постає щирий і привабливий образ поета, закоханого у свою землю:

На чужині, з Вітчизни вісті ловлячи,

Я в рідні переношуся краї.

Де б я не був — ведуть у Ніжиловичі Усі стежки й доріженьки мої.

У доробку О. Підсухи є чимало віршів, в яких поет з великою любов’ю пише про рідну мову:

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

Замислюючись над усією творчістю О. Підсухи, бачимо що письменник своєю увагою намагався не обминати жодної важливої проблеми.

Варіант 3

Якою б не була різноманітною творчість письменника, все одно можна виділити характерні для неї теми, мотиви, образи, бо автор є цілісною особистістю із властивими йому зацікавленнями і прагненнями. Твори О. Підсухи теж легко впізнати завдяки спільним мотивам і темам.

Перш за все, О. Підсуха є справжнім патріотом своєї країни, тому захват у нього викликає і її мова, культура, історія, природа. В усіх його творах так чи інакше виявляється це почуття, яке часто переходить у щире благоговіння, як у поезії «Мова»:

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Любов до України і українців поєдналася в його душі із любов’ю до всіх людей різних країн, бо справжній патріот повинен поважати різні нації, мови, культури. Всі ми є мешканцями однієї планети, а отже спільними зусиллями повинні боротися за мир на ній.

У поезії «Запахло квітнем» поет звертається до різних націй із закликом єднатися у спільній праці на благо усієї Землі:

Лети ж, лети у Лондон, Відень,

У Вашингтон, Париж і Рим Не бою атомного грім,

А слово радісне: «Добридень!»

Тема війни, зачепленау цьому творі, пов’язана із його інтимною лірикою, бо батько поета загинув на війні. Отже, війна принесла багато горя всій землі і кожній людині зокрема, наклала відбиток на долю майбутніх поколінь. Молодий поет часто згадує батька, мріє побачити його, відчути його дотик. Та війна навіки розлучила їх.

Люди повинні думати про майбутнє своїх дітей, а отже, всі свої зусилля спрямовувати на створення миру, на влаштування спокійного життя у гармонії із іншими і з природою. Щирою любов’ю до всіх людей пройняті твори О. Підсухи, які закликають і людей до миру, взаєморозуміння та поваги до всього, що нас оточує, створене людиною чи природою.