Українська література - шкільні твори - 2024

Творча спадщина Степана Руданського

Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури.

Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перпіий погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з інпіого боку, Руданський використовує фольклорні мотиви, гцо вже роками побутували як в усній, так і в писемній літературній творчості.

Степан Руданський відомий нам як автор-новатор, який створив та ввів у широкий вжиток новий ліро-епічний жанр — співомовки. Співомовки — це якісно новий жанр української літератури, вони ґрунтуються на поетичній обробці та частковому творчому переосмисленні народних анекдотів, усмішок, навіть казок. За обсягом співомовки невеликі, у них оповідається про якусь комічну подію, кінець найчастіше несподіваний та гумористичний, твір зазвичай завершується дотепним стислим висловлюванням. Співомовки Руданського містять у собі традиції народних усмішок, вони зачаровують нас живою народною мовою, пересипаною прислів’ями та приказками, смішними фразами. Як на мене, співомовки Руданського є дуже цікавими і для сучасного читача, адже яскравий гумор, властивий цим невеличким творам, є зрозумілим та актуальним і для нас. Адже народний гумор, як на мене, по-справжньому вічний, бо заснований на народній мудрості, на поглядах наших пращурів, які ще й досі живуть десь у нашій підсвідомості.

Певну частину творів Руданського складає лірика. Творчий доробок автора невеликий — щось понад тридцять творів, п’ятнадцять з яких мають однакову назву «Пісня». Коли я познайомився з ліричними творами Степана Руданського, я повністю впевнився у виправданості такої назви. Мене глибоко вразив ліризм цих поезій, більшість з них було покладено на музику, деякі — навіть самим автором. Пісні Руданського стали народними: настільки вони припали усім до душі. Це і не дивно: прекрасні картини природи, сум, яким часто сповнені твори про кохання, філософські роздуми не залишають читачів байдужими.

Найвідомішими зразками поетичної спадщини Руданського є пісні «Повій, вітре, на Вкраїну…», «Мене забудь», «Сиротина я безродний», «Наука».

Справжньою перлиною поетичної творчості є пісня «Повій, вітре, на Вкраїну…». Вона протягом багатьох десятиліть хвилює слухачів, бо усім близькі і зрозумілі почуття, змальовані у поезії — туга за коханою дівчиною, яка знаходиться далеко. Я помітив, що більшість творів Руданського на тему кохання є дуже сумними, вони хвилюють та зворушують серце читачів.

У пісні «Сиротина я безродний» автор майстерно висловлює почуття ліричного героя — сироти, який і після смерті залишається самотнім.

Твір «Наука» передає ставлення автора до проблеми людської гідності. Проводжаючи сина в дорогу, мати радить йому вклонятися панам та плазувати перед ними, тоді як батько каже не хилитись ані перед ким, зберігаючи свою гідність у будь-яких ситуаціях.

Творча спадщина Степана Руданського надзвичайно різноманітна: дотепні співомовки, сумні пісні про кохання, щирі та красиві ліричні пісні. Степан Руданський — безперечно справжній майстер Слова, в якому б жанрі він не працював. Мені здається, що значення творчого доробку Руданського в українській літературі важко переоцінити, а для пересічних читачів його твори будуть надзвичайно цікавими, зворушливими та щирими поезіями, читаючи які — я впевнений — вони матимуть справжнє задоволення незалежно від віку людини чи її уподобань.