Українська література - шкільні твори - 2024

Пісня — виразник дум і сподівань народу, його мудрості й життєвого досвіду (за поезією В. Симоненка «Грудочка землі»)

Всі публікації щодо:
Симоненко Василь

Варіант 1

Як відомо, пісня завжди супроводжувала український народ. Пісня для українців має дуже важливе, символічне значення, бо веде свою традицію ще з часів язичництва. Усі обряди виконувалися із певною піснею, яка розкривала сенс того чи іншого обряду. Зчасом зміст пісень доповнювався, перероблявся, відбиваючи багатовіковий досвід багатьох поколінь та життєву мудрість народу.

Про пісню як неодмінний атрибут українців згадує і В. Симоненко у своєму вірші «Грудочка землі». Вже в перших рядках поезії поет підкреслює, що їх виводили дівчата, як ішли на жнива. Зразу ж стає зрозуміло, що поет згадує про жниварські пісні, які співаються тільки під час жнив.

Саме ці пісні колись вразили поета, навчили його поважати людський піт та труд, шанувати Вітчизну, радіти тому, що народився саме на цій землі. І це не дивно, бо саме під час жнив люди дуже багато працюють, віддаючи землі свої сили, свій піт та енергію. А пісня була своєрідною молитвою, без якоїне можна було починати будь-яку справу, вона гарантувала успіх. Саме тому пісня є дуже важливою частиною життя українського народу, про що й розповідає В.Симоненко у своїй поезії.

Варіант 2

Я дуже люблю співати і знаю безліч пісень. Бабуся розповідала мені, що раніше все життя людей було нерозривно пов’язане з піснями. Вони були різні: колискові, обрядові, жниварські, весільні, історичні та інші. За допомогою пісень діти знайомилися з навколишнім світом, звичаями та історією власного народу.

У вірші «Грудочка землі» Василь Симоненко пише, що ще з дитячих років назавжди полюбив українські пісні, сповнені щастям, невимовною радістю, любов’ю до життя:

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

Саме в них відбилася віковічна мудрість і життєвий досвід наших пращурів. Через пісні люди виражали свої думки, мрії, сподівання. Ми можемо пересвідчитись, що духовні цінності залишалися незмінними багато поколінь. Найбільше люди поважали працю та рідну землю і цьому навчали своїх дітей:

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна націлий світ.

Завдяки пісням Василь Симоненко зрозумів, що Батьківщина — це друга мати. Вона надає сили, дарує мрії та натхнення, зігріває своєю ласкою. Без неї не може бути народу. Тому поет урочисто обіцяє:

З нею я завждиділити буду

Радощі, турботи і жалі…