Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література - шкільні твори - 2025
Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві (пояснити афоризм Г. С. Сковороди у форматі доведення тези ЗНО)
Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій
З цією тезою я цілком згодна, тому що в житті так буває досить часто. Наприклад, за милою усмішкою може ховатися заздрість, нещирість, зло… Розкажи про своє щастя лицемірній людині, і, звичайно ж, на обличчі у неї з’явиться посмішка, а от у душі, скоріше за все, заздрість…
Підтвердженням цієї тези є байка Г. С. Сковороди «Собака і Вовк». Вовк, завдяки розповідям про свою славу, хотів потоваришувати з собаками заради власної вигоди. Але цього не сталося. Собаки зрозуміли, що за красивими словами ховається зла і підступна вовча душа. Вони зовсім різні, в них різні інтереси: у собак - випасати овець, у вовків — полювати на них. Очевидно, що ця дружба передбачала користь Вовкові. Ось як влучно Сковорода на прикладі тварин чітко показав два світи людини: один видимий — обличчя, інший невидимий — душу. Адже обличчя, на жаль, зовсім не завжди «дзеркало душі», і людина з гарним лицем не обов’язково має таку ж красиву душу.
У житті також часто можна зустріти підтвердження даній тезі. Часто за красивою зовнішністю ми не помічаємо справжньої людини. Ми сприймаємо «картинку», але зовнішність буває оманлива. Навіть деякі злочинці користуються тим, що у них приємний зовнішній вигляд: вони з милою посмішкою «втираються» у довіру до людей, обманюючи та вдаючись до шахрайства. Чимало тих, хто постраждав від шахраїв та злочинців, повірили у красиві слова та довірилися кривдникам саме через їхню приємну зовнішність.
Ми, на жаль, а може, на щастя, не можемо почути чи побачити, що думають та відчувають інші люди. Чи дійсно ті слова, які нам говорять і ті усмішки, які дарують, є правдою? Говорити можна все, що завгодно, а відчувати зовсім інше. Наприклад, за посмішкою може приховуватися як радість, так і біль чи злість, а за щирим розкаянням — лицемірство та користолюбство. Для того, щоб довіряти людині, її треба пізнати. Пізнати і вгорі, і в радості. На довіру треба заслужити!
На основі цього можна зробити висновки, що перед тим, як відкривати серце і довіряти іншій людині щось дороге та цінне, важливе, треба вподобати її не тільки за зовнішністю, але й зрозуміти її душу. Вчинки людей непередбачувані, вони подібні до змій у траві, які можуть напасти у будь-яку хвилину, а можуть і не завдати шкоди. Тож потрібно просто бути уважними, обираючи друзів: вирішальним моментом має бути не зовнішня, а внутрішня краса людини, не картинка, а зміст. Адже, як кажуть: «З лиця води не пити».
