Українська література - шкільні твори - 2023

Василь Стефаник - майстер новели

Варіант 1

I. В. Стефаник — видатний майстер психологічної новели. (Твори Стефаника з життя сільського люду відзначаються великою простотою і глибоким ліризмом. І. Франко порівнював їх з найкращими народними піснями, в яких «дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії»).

II. Тематична різноманітність новел.

1. Змалювання безвихідного становища галицького селянства. (Центральна тема — показ процесу розорення, пролетаризації села внаслідок жорстокої капіталістичної експлуатації. Антін з новели «Синя книжечка» розпродує своє мізерне господарство, стає сільським пролетарем через злидні та нестатки. Нещасний і принижений, він показує людям паспорт: «Оце моя хата, і моє поле, і мої городи». Антін назавжди залишає рідне село, стає наймитом. Важку психологічну драму бідняцької родини розкрив В. Стефаник у новелі «Катруся». Автор глибоко проникає у внутрішній світ своїх персонажів, показує їх почуття і думки в найкритичніші хвилини життя).

2. Нещадна критика цісарської рекрутчини. (У новелах «Виводили з села», «Стратився» автор змалював горе батьків, що оплакують своїх синів-рекрутів, сцени прощання з селом, показує рекрутську дійсність, що призводила до трагічних наслідків).

3. Показ родинної трагедії. (Голод і нужда, важка праця, безпросвітні злидні часто штовхали селянина до чарки. В родині починалися чвари, розлад. Для наймита Леся з новели «Лесева фамілія» горілка стала єдиною втіхою. У горілці він намагається забути своє тяжке життя і цим доводить родину до повного зубожіння).

4. Змалювання еміграції селян. (Еміграція була великою трагедією для українського селянства. У новелі «Камінний хрест» В. Стефаник показав біль і переживання Івана Дідуха, який прощається з рідним селом, односельцями, змалював його страх перед далекою Канадою).

5. Антивоєнне спрямування новел. (В. Стефаник у новелах «Марія», «Сини», «Мати», «Воєнні шкоди» показав, як війна руйнує, спустошує села, вбиває людей, нівечить людські душі. Іноді страхіття війни новеліст показує через призму сприйняття малих дітей. Діти, персонажі новели «Діточа пригода» цілу ніч сидять біля тіла матері і з дитячою цікавістю дивляться, як свистять кулі, як гуркочуть гармати. Вони ще не усвідомили, що лишилися сиротами, а війна здається їм забавкою, грою).

III. Майстерність В. Стефаника-новеліста. (В. Стефаник — видатний художник слова, письменник-новатор. Для нього властива надзвичайна вагомість слова, вміння в короткій лаконічній формі вмістити глибокий зміст, яскраво і правдиво відтворити широкі картини людського життя. «Новелу, — говорив К. Паустовський, — можна порівняти з написом на камені або на персні». Ці слова повною мірою стосуються новел Василя Стефаника).

Варіант 2

В. Стефаник — видатний художник слова, письменник-новатор, один із найбільших новелістів у світовій літературі.

Поява кожного твору письменника була результатом роботи протягом досить тривалого часу. Він був дуже вимогливим до себе, кожну сторінку переписував по кілька разів. «Коли новела народилась, вона спочивала, мов у колисці, на столі, між книжками… Автор приглядався до неї згодом, наче до новонародженої дитини, перевіряючи, чи вона жива», — згадував Михайло Рудницький.

Для Стефаника властива надзвичайна вагомість слова, вміння у стислій формі вмістити глибокий зміст, яскраво і правдиво відтворити картини людського життя. Автор володіє хистом відтворювати складні душевні переживання своїх героїв через окремі художні деталі. Новели Стефаника відзначаються зворушливим ліризмом. За висловом Лесі Українки, «всі нариси Стефаника пройняті тим животворним співчуттям автора до своїх персонажів, який надає непереможної чарівності художнім творам і якого не може приховати навіть найоб’єктивніша форма».

Твори В. Стефаника — як художні малюнки. Здається, що якби зв’язати їх спільною фабулою, то вийшов би великий роман. Персонажі новел наділені ознаками яскравої індивідуальності, своїми характерами часто схожі один на одного, мають багато спільного, спорідненого, як сама доля трудящого люду.

Уже перша збірка «Синя книжечка» була високо оцінена українською критикою. У новелах збірки змальовано безвихідне становище галицького селянства за часів австро-угорської монархії. Центральна тема — показ процесу розорення села, тяжкого становища селян-трудівників. Є у Стефаника і твори на жовнірську тематику. Новела «Виводили з села», «Стратився» нагадують народні голосіння. У цих новелах засуджується цісарська рекрутчина, що призводила до трагічних наслідків. Правдиво відбита у творах Стефаника велика трагедія для українського селянства — еміграція. Не можна без хвилювання читати новелу «Камінний хрест», у якій звучить любов до рідної землі і туга за отчим краєм, відчай і страх перед невідомим майбутнім.

Герої В. Стефаника не тільки страждають і терплять всяку наругу з боку панівних класів, вони прагнуть знайти вихід із скрутного становища. Деякі з них стають на шлях стихійної боротьби проти визискувачів.

Василь Стефаник належить до плеяди славетних українських письменників. Сила і мудрість його новел полягають в тому, що він створив яскраву епопею життя людей праці в страшних умовах поміщицького ладу тодішньої Австрії та шляхетської Польщі. «Його новели, — писав І. Франко, — як найкращі народні пісні, в яких дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправди- вішої поезії».