Українська література - шкільні твори - 2021

Параня — гордість матері (За оповіданням Т. Бордуляка «Перший раз»)

Всі публікації щодо:
Бордуляк Тимофій

Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати,

І вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала она того ранку…

Т. Бордуляк

Чотирнадцятирічна Параня, донька вдови Мариськи, цього літа мала перший раз працювати на полі нарівні з дорослими. Радість переповнювала серце дівчини, а ранок, коли вона повинна була вийти на жнива, «видався для неї якимсь великим празником». Бідна дитина не розуміла того, що дитинство її скінчилося, скінчилися дитячі забавки й почалася «невсипуща праця так довго, як довго віку на сім світі».

А поки вона горда з того, що працює разом з дівчатами на виданні, співає й жартує разом з ними, не хоче відстати від дорослих.

Матір, дивлячись на доньку, тішилася своєю маленькою робітницею, «своєю потіхою на старі літа», і згадувала себе в молодості: вона теж була моторна й роботяща. Мариська пишалася тим, що донька вдалася в неї й мріяла про щасливу долю для своєї Парані. Може, гадала вона, її посватає навіть якийсь заможний хлопець, і хоча б донечка її буде щасливою.

Параня витримала свій перший день, але відчула велику втому: «Вона виглядала мов та пташка, прибита сльотою, що опустила крильця й уже не здібна до дальшого лету». Вона не співала, не жартувала. Зайшла до стодоли й упала на сіно, мов камінчик. Нарешті маленька робітниця зрозуміла, що таке праця нарівні з дорослими.

Ручки й, ніжки в неї боліли так, що вона не могла ними навіть поворухнути, і дуже швидко дівчинку зморив сон.

Параня склала свій «іспит зрілості» матері на потіху й славу, навіки розпрощавшись зі своїм безтурботним дитинством, яке вже ніколи не повернеться.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.